Напередодні вручення нагороди Єзьоранського Андрію Дещиці, у суботу 3 червня відбулася зустріч у замку в Войновіцах, де дипломат та почесні гості обговорювали суспільно-політичні теми.
Гості запитували Андрія Дещицю про польсько-українські стосунки, розгортання війни в Україні, членство в ЄС та НАТО, а також про те, чого варто очікувати в післявоєнний період.
Спочатку обговорювали відносини між Україною та Польщею і як саме повномасштабна війна вплинула на них. Андрій Дещиця зізнається, що був здивований, як поляки завзято допомагали українцям у кінці лютого та на початку березня минулого року, попри провокації з боку Росії та польсько-білоруську кризу в 2021 р. Ситуація зовнішньої загрози зблизила українців і поляків, що сприяло зміцненню стосунків двох сусідніх держав. В ході дискусії учасники зачепили питання про підписання спільного договору про добросусідство між Україною та Польщею.
Поговорили й про перспективи розвитку України та її членства у ЄС. Андрій Дещиця зауважив, що для українців зараз найважливіше виграти війну. Це залежатиме від того, як розгортатиметься контрнаступ і які території внаслідок цієї операції українські війська зможуть відвоювати. Дипломат нагадав, що головна мета українців — звільнити свої землі аж до кордонів 1991 р.
Наступний крок — подбати про гарантії безпеки. Найкращим захистом для українців буде членство в НАТО та ЄС, наголосив Андрій Дещиця. Водночас дипломат зауважив, що на липневому саміті у Вільнюсі Україна скоріш за все не отримає запрошення щодо членства в Альянсі: це потребує тривалих переговорів, до того ж Україна знаходиться в гарячій фазі війни. Такі переговори можуть розтягнутися на кілька років і розвиток подій в Україні однозначно вплине на їх результат.
Гості порушили дискусійне питання щодо перебування росіян на території України. Учасників зустрічі цікавило, що буде з росіянами після війни і чи буде їм виплачена якась компенсація у разі переселення до Росії. На це питання експосол відповів однозначно: „Ніхто нічого виплачувати не буде, навпаки, росіяни повинні заплатити за все, що вони зробили”. Позицію Андрія Дещиці підтримала його дружина Ірина: „На такий випадок в Україні кажуть: „чемодан-вокзал-Россия”.
Під кінець зустрічі Андрій Дещиця згадав момент, який запам’ятався йому найбільше за останній воєнний рік. Це загальне піднесення під час визволення Херсону та кавуни, які з цього приводу малювали та публікували майже всюди. Також пан Дещиця підсумував, що залишився задоволений після цієї зустрічі, адже більшість питань були про Україну, її перемогу та відбудову.
