Мабуть, мало хто з Вас не бачив ці чудові панорами на власні очі, не милувався виглядом прадавнього Вроцлава з однієї з головних його святинь – Катедри.
З власного досвіду знаю – кожен раз підйом на майже тисячолітню вежу є особливим і по-новому зворушливим та захоплюючим. Щоразу з трепетом проходиш 50 сходів, якими багато століть сходили монахи, аби голосом дзвонів сповістити людям благі вісті. Потім – привітний пан відчиняє двері ліфта, ще хвилина, кілька сходів… І казкове місто показує себе: оку відкриваються стародавні храми і новочасні будівлі, прадавня Одра та ботанічний сад, вулички острова Тумського, де неспішно мандрують туристи, та мости, якими проносяться сучасні авто.
В якийсь момент відходять думки і турботи буденності, лишаються тільки спокій, багодать і світло, що ідуть від цих Богом благословенних місць.
Сходячи вниз точно знаєш, що повернешся сюди.
За матеріалами: Ihor Pivtoratskyi
Сьогоднішнє
Дуже гарне місто
Вроцлав любимий