Прогулюючись по Плацу Сольному, в південно-західному його куті побачимо браму, що знаходиться прямо в стіні будинку.
Пройшовши нею, вийдемо на площу Героїв Гетто та мальовничу вуличку, на якій так спокійно і затишно, мов би знаходишся не в центрі гамірного міста, а десь на його околиці. Ця чарівна вуличка має назву Собачі Буди (Psie Budy). Дивлячись на будиночки, що стоять вздовж викладеної бруківкою дороги, жодних асоціацій з собаками чи їх будами не виникає. Але так було не завжди.
Перші будинки в цьому місці були закладені ще в XIV сторіччі, в той час це, якраз, була околиця Вроцлава. На місці вулиці Казімежа Великого знаходився міський оборонний Рів, по якому протікала річка Чорна Олава. Між ровом і міськими мурами помістили вулицю Собачі Буди. Тоді центр міста був заселений багатими міщанами, а поруч з мурами жили в дерев’яних хатинах найбідніші вроцлав’яни. Це були середньовічні вроцлавські фавели. Назва вулиці, за однією з версій, походить від нереспектабельного вигляду будинків, що тут знаходилися та нагадували, саме, собачі буди.
Протягом багатьох років провулок між вулицею Руською і Кінним Ринком (сьогодні вулиця Кароля Шайнохи) носив різні назви – Hundhäuser (Собачі Будинки), Unterhäuser (Нижні Будинки) і Hinterhäuser (Задні Будинки). На початку XX століття покровителем вулиці був Йоганн Георг Крулл – Вроцлавський купець і громадський діяч, що жив в XVIII столітті. Він проводив благодійну діяльність та заснував Товариство піклування над бідними ремісниками. Підтримував бідних жителів міста і з особливою симпатією ставився до поляків, яких багато жило в тодішньому Вроцлаві.
В районі вулиці Psie Budy знаходився один з найстаріших у Вроцлаві середньовічних водяних млинів – Млин Семи Коліс, побудований в 1291 році. Жорна млина в дію приводилися водами річки Чорна Олава, що протікала неподалік.
На межі XV і XVI століть непоказна вуличка почала змінювати свій вигляд. Багаті купці викуповували старі дерев’яні будинки, а на їх місці будували цегляні. Потім вулиця буда вимощена бруківкою. Собачі Буди стали дуже жвавим місцем, де процвітала торгівля, розвиток якої привів до створення ремісничих майстерень та численних закусочних.
Дами, що виконували в Бреслау найстарішу професію в світі, повинні були повідомляти про зміну свого місця проживання. Це робилося, аби запобігти їх наближенню до шкіл і церков. Тому Собачі Буди в центрі, але осторонь, для них ідеально підходили. Цей факт привів до створення на вулиці кількох будинків розпусти.
У XIX столітті провулок пройшов чергове оновлення, і тоді виникла більшість сучасних фасадів. Після другої Світової війни вулиця Псє Буди була зруйнована, а будинки були відновлені тільки в 60-х роках. Нажаль, під час реконструкції історичні закономірності не враховувалися.
Найбільшу історичну цінність зараз являють собою деякі елементи фасадів, наприклад, портали в будинках № 8, 9, 13 і 14. Саме будинок з №14 має реконструйований верх в готичному стилі, а його оригінальний портал прикрашає дата 1568.
За матеріалами: Ihor Pivtoratskyi
Фото: Ira Vynnyk