Стабільність легального перебування, умови життя та рівень заробітної плати є головними чинниками, які приваблюють українських іммігрантів до Польщі. Такі висновки містить звіт Польського економічного інституту (PIE) «Інтеграція іммігрантів з України в контексті їхніх планів перебування в Польщі». Водночас соціальні виплати та формальні інструменти інтеграції мають для мігрантів значно менше значення при ухваленні рішень про майбутнє місце проживання.
Дослідження показує, що українська міграція до Польщі є неоднорідною. Аналітики PIE виокремили чотири групи мігрантів: «Гості», «Мандрівники», «Новачки» та «Поселенці», які суттєво відрізняються за рівнем зайнятості, інтеграції та життєвими планами. Найбільш інтегрованою групою є «Поселенці» — люди, які живуть у Польщі понад чотири роки, мають стабільну роботу та розвинені соціальні контакти з поляками. Водночас навіть високий рівень економічної інтеграції не гарантує рішення залишитися в країні назавжди.
За оцінками PIE, близько 650 тисяч працюючих українців у перспективі можуть залишити польський ринок праці. Йдеться насамперед про групи «Гостей» і «Мандрівників», які часто розглядають Польщу як тимчасовий етап. Експерти наголошують, що між рівнем інтеграції та наміром залишитися не існує прямої залежності: частина добре інтегрованих мігрантів планує переїзд до інших країн або повернення в Україну, тоді як менш інтегровані залишаються через відсутність альтернатив.
Ключовим фактором довгострокового перебування в Польщі, за висновками дослідження, є не економічна вигода, а ідентичність і відчуття зв’язку з країною проживання. Саме культурна, соціальна та емоційна інтеграція значно сильніше впливає на рішення оселитися в Польщі назавжди, ніж робота чи рівень доходів.
