Проблем не виникає, коли українські біженці працюють на польського роботодавця. А як бути тим, хто отримує зарплату в Україні, але при цьому проживає в Польщі?
І в Польщі, і в Україні термін подання податкових декларацій для фізичних осіб закінчується наприкінці квітня.
Згідно з польським законодавством, коли український біженець перебуває в Польщі понад 183 дні та продовжує працювати (наприклад, дистанційно) в українського роботодавця, останній, як правило, має припинити стягувати авансові платежі ПДФО. Таким чином біженець повинен почати сплачувати ці аванси польській податковій інспекції та подати річну податкову декларацію в Польщі.
Проте, найчастіше авансові платежі продовжують надходити до української податкової. Однак польська податкова також може вимагати відрахувань.
Сьогоднішні положення Закону про податок на доходи фізичних осіб або податкової угоди з Україною не пояснюють чітко, чи є ці люди податковими резидентами Польщі та в якій країні вони повинні подавати річну декларацію на весь свій річний дохід. Це стосується так званого податкового резидентства, яке визначає центр життєвих інтересів платника податків.
Визначення центру життєвих інтересів є складним або навіть неможливим, бо досить часто трапляються ситуації, коли родина (чоловік і жінка) проживають порізно у двох країнах.
У польському Міністерстві фінансів зазначили, що наразі чинна є польсько-українська податкова угода 1993 року. Але у Мінфіні повідомили, що працюють над додатковим визначенням податкового резидентства громадян України в Польщі.
Фото ілюстративне