Положення спецзакону щодо захисту українських біженців в Польщі мають розбіжності з законодавством ЄС

У Гельсінському фонді з прав людини (HFHR)  наголосили, що деякі положення про допомогу українським громадянам не узгоджуються з законодавством ЄС.

Через вторгнення російських військ в Україну до Польщі приїхало кілька мільйонів людей, як громадян цієї країни, так і іноземців, що проживали в Україні. У Польщі існують дві паралельні правові системи, які регулюють права осіб, яким надано тимчасовий захист. Перший – це спеціальний закон від 12 березня 2022 року, який стосується громадян України та членів їх сімей, а другий – це відповідні положення закону про надання захисту іноземцям, переважно щодо громадян третіх країн, які проживали в Україні до початку війни. Ці особи підпадають під дію імплементаційного рішення Ради Європейського Союзу про запровадження тимчасового захисту, і їм повинні бути гарантовані принаймні мінімальні права, що випливають із положень законодавства ЄС, зокрема Директиви 2001/55 про тимчасовий захист.

«Хоча в основному обидві системи забезпечують право на проживання в Польщі та ряд пов’язаних з цим прав, існує низка рішень, які не узгоджуються з положеннями законодавства ЄС і потребують змін на законодавчому рівні», – зазначає Мацей Новіцький, президент правління Гельсінського фонду з прав людини.

У HFHR зазначають, що особам, які приїхали з України на тривалий час, не видавали документи, які б підтверджували законне перебування в Польщі та право на пересування в межах ЄС. Такі документи видають лише з липня 2022 року. На сайтах Єврокомісії є інформація про те, що особа, якій надано тимчасовий захист, має право вільно пересуватися територією ЄС 90 днів протягом 180-денного періоду, а також право залишати та повертатися на територію ЄС.

Крім того, як зазначає HFHR, досі діє положення про те, що якщо громадянин України виїжджає з Польщі на термін більше ніж на 1 місяць, він втрачає право на легальне перебування в Польщі та низку пільг згідно із Законом про 12 березня 2022 року. Це є невиправданим обмеженням права на пересування і таким чином порушує законодавство ЄС.

Ще однією проблемою є відсутність обов’язкового забезпечення житлом громадян України та їх подружжя.  Закон від 12 березня 2022 року лише передбачає, що влада може надавати житло. Тим часом законодавство ЄС зобов’язує національні органи влади забезпечити доступ до належного житла протягом усього терміну дії тимчасового захисту (тобто до 4 березня 2023 року). З іншого боку, грошова допомога, яка надається приватним особам на забезпечення проживання та харчування, охоплює лише 4 місяці, що в більшості випадків є меншим за тривалість тимчасового захисту. Такі норми можуть призвести до того, що громадяни України, які не мають можливості орендувати квартиру, залишаться без житла.

Фото ілюстративне

Сподобалась інформація – підписуйтесь на наш канал у Телеграмі та на наш Інстаграм, аби першим читати найважливіші новини з Польщі, України та світу.

Журналіст InPoland.net. «Кожна мить прекрасна по-своєму. Треба лише відчути»

1 thought on “Положення спецзакону щодо захисту українських біженців в Польщі мають розбіжності з законодавством ЄС

  1. Доброго дня! Я хочу поїхати до Польщі, я не хочу отримувати статус біженця, але хочу отримати Pesel, і мати можливість проживати у друзів і попрацювати легально, як правильно буде називатися мій статус згідно польського законодавства, я сама родом із Маріуполя? Чекаю на відповідь, дякую!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *