Після повномасштабного вторгнення Росії багато українців, які потребували спеціалізованого лікування, опинились у Польщі. Завдяки ухваленим законам, вони мають право на медичну допомогу на тих самих умовах, що й польські громадяни — включно з високовартісними процедурами, як-от трансплантація.
Одна з таких пацієнток — Юлія, яка страждала на тяжку форму кардіоміопатії. В Україні та за кордоном її лікували роками, але серцева недостатність прогресувала. У квітні 2022 року Юлії пересадили серце в Національному інституті кардіології у Варшаві. Донором став поляк. Трансплантація пройшла успішно.
Подібна історія — в Назарія, військового пілота з України, який захворів на надзвичайно рідкісне легеневе захворювання. У польському центрі в Забже йому пересадили легені. Становлення таких операцій стало можливим завдяки зусиллям медиків і фінансуванню для українських біженців.
Однак у польському суспільстві з’являються питання: чи не забагато українців отримують допомогу коштом польської системи? Чи справедливо, що вони проходять дороговартісне лікування — у той час, як у країні триває дефіцит донорських органів?
Професор Мацей Косерадзький, керівник Клініки загальної та трансплантаційної хірургії у Варшаві, стверджує: кожен хірург у Польщі вже працював із органами, отриманими від українських донорів. За словами експертів, попри поширені упередження, українці в Польщі частіше є донорами, ніж реципієнтами.
Цифри підтверджують це. Наприклад, у Вроцлаві, де виконується найбільше трансплантацій серця, з 200 операцій лише дві були для пацієнтів з України. Водночас 3,9% усіх донорів у Польщі — це українці, а пацієнтів-реципієнтів — лише 1,2%.
Часто українці приїжджають до Польщі вже у критичному стані, іноді з недіагностованими станами, як-от аневризми. Якщо внаслідок цього трапляється раптова смерть, і немає заперечень, органи передаються згідно з законом — так само, як у випадку з польськими пацієнтами.
Трансплантологічна система Польщі сьогодні одна з найсильніших у Європі. Наприклад, Сілезький центр серцевих захворювань виконав понад 300 трансплантацій легень — частину з них для пацієнтів із рідкісними захворюваннями, включно з українцями. Тут також проводяться повторні трансплантації — надзвичайно складні процедури, що свідчить про високий рівень фаховості.
Натомість важливішим за національність пацієнта має залишатися одне — шанс на життя. І наразі система працює так, що завдяки спільним зусиллям польських медиків, донорів з обох країн та взаємопідтримці, цей шанс отримують ті, кому він справді потрібен.
