Для поляків росул не просто суп, це символ гостинності, сімейних зустрічей та багатовікових традицій. Музей Вілянувського палацу розпочав проєкт, метою якого є додавання звичаю приготування та подачі росолу до національного списку нематеріальної культурної спадщини.
Протягом століть росул є постійною стравою на польських столах, він став невід’ємною частиною польської культури.
Музей Вілянувського палацу розпочав проєкт «Традиції росолу (бульйону) в Польщі», метою якого є включення цієї страви до національного списку нематеріальної культурної спадщини. Ініціатива має на меті нагадати про роль польської кухні в історії та повсякденному житті. Автори проєкту зазначили, що у багатьох росул асоціюється з домом та гостинністю. Саме з цієї причини розпочалася робота над тим, щоб «додати традицію приготування та подачі бульйону до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини».
Рецепт «польського бульйону» з’явився в першій збереженій польській кулінарній книзі, написаній у 1682 році Станіславом Чарнецьким. Вже в той час цей суп був як вишуканих столах вельмож, так і в будинках простих поляків.
Кулінарні традиції дедалі більше визнаються важливим елементом культурної спадщини та просування країни. Такі страви, як український борщ, гаїтянський суп Джому та тайський Том Ям Кунг, вже внесені до престижних списків ЮНЕСКО.
Організатори проєкту переконані, що польський бульйон заслуговує на подібну відзнаку.
Ми вважаємо, що польський бульйон заслуговує на подібну відзнаку не лише як страва, а й перш за все як частина нашої історії, пам’яті та сімейних традицій, – наголошують вони.
Фото ілюстративне
