За 75 днів з початку російсько-української війни світ стикнувся з однією з найбільших міграційних криз у 21 сторіччі. Польща – лідер серед країн, яка найбільше прийняла українців. За 2,5 місяці польсько-український кордон перетнуло 3,2 млн. осіб.

У Вроцлаві за круглим столом вирішували, як не допустити паралічу системи управління, як допомогти українцям адаптуватися до умов життя в новій країні.

Ініціатором проведення круглого столу та приготування рекомендацій для центральної влади став Вроцлав. Місто давно позиціонує себе, як місто приязне до іноземців. Станом на кінець минулого року, за різними оцінками  тут проживало близько 100 тисяч громадян України, а ще до цього багатотисячна громада Білорусі, Південної Кореї та інших країн. Недивно, що Вроцлав став місцем проведення цієї масштабної події.

Участь приймали представники органів місцевого самоврядування, польського уряду, президента Польщі, неурядові організації, бізнесу, науки.  Близько 120 експертів з всієї Польщі працювали над рекомендаціями, пропозиціями щодо змін законодавчих і нормативних актів для покращення життя українських біженців в Польщі.

Експерти опрацювали 8 найголовніших сфер життя – ринок праці, житло, освіта і наука, безпека, фінанси та законодавство. Постулати лягли в основу так званої «білої книги», яка найближчим часом надійде  до прем’єр-міністра, Президента країни, а також маршалам Сейму і Сенату і спільної комісії уряду і місцевого самоврядування.

Серед рекомендацій можна виділити найбільш значущі тези:

Ринок праці

• створення програми швидкої і масової системи навчання польської мови для охочих працювати в Польщі;
• створення програми фінансової підтримки підприємців для створення нових робочих місць;
• уніфікація законодавства для українських мігрантів як для тих, які в’їхали до Польщі після 24 лютого, так і для тих, які перебували тут раніше.

Освіта

• організація догляду та навчання дітей дошкільного віку;
• підтримка учнів в українській системі;
• включення українських дітей та молоді до польської системи освіти;
• організація денних таборів для дітей на літній період;
• забезпечення педагогічними персоналом;

Житло

• підтримання готовності колективного проживання;
• створення бази даних про житло доступне для біженців;
• використання різних типів вільних приміщень;
• інвестиції в модульне житло;

Здоров’я

• збільшення фінансування NFZ;
• пришвидшена процедура нострифікації дипломів для медперсоналу;

Громадська інтеграція

• заохочення до створення громадських організацій;
• охоплення юридичними порадами, перекладами,  медіаторів і асистентів іноземців.

Фінанси

• збільшення фінансової допомоги для іноземців, залучивши кошти ЄС;
• збільшення до 2% відрахування з PIT для громадських організацій;

Допомога Україні:

• запрошення представників України до участі в складі Європейського  комітету регіонів;
• партнерство польських міст щодо відбудови  та реконструкції українських міст в рамках коштів виділених Фондом;

Обговорення тривали в підгрупах близько 10 днів. Вчора на міському стадіоні відбулась зустріч підгруп, де вони фіналізували свої пропозиції. А сьогодні, 9 травня, їх офіційно презентували.

На круглому столі були присутня делегація від України, – Генконсул України у Вроцлаві Юрій Токар, дружина чинного міністра МЗС Дмитра Кулеби – Евгенія Кулеба. Вона є депутатом міської ради Києва.  Евгенія Кулеба запросила учасників круглого столу відвідати славнозвісні міста – Бучу, Ірпінь, Гостомель. На засіданні навіть продемонстрували відеозвернення міського голови Києва Віталія Кличка.

«Цей діалог показує, що деякі з них вже є рішення, а деякі рішення як і раніше ми шукаємо. Важливо, щоб такий “круглий стіл” був організований. Дякую за все, що ви для нас робите” – заявив під час свого виступу на засіданні Юрій Токар, Генеральний консул України у Вроцлаві.