На що витрачають свої гроші українські заробітчани

Нерухомість, ремонти і освіта дітей — типові інвестиції українців, які поїхали на заробітки за кордон. Утім, тренди поступово міняються. 

Про зміни пріоритетів наших співвітчизників пише видання dw.com.

Будинки заробітчан в звичайному західноукраїнському селі можна впізнати за новим високим парканом, металопластиковими вікнами та прибудовами. І за відсутністю городу. На них замість традиційних для українських сіл грядок картоплі, часто — трава і кущі. «Мої дочка з зятем — в Польщі. Внуки вчаться в місті. Хто це буде обробляти? Мені кілька грядок за хатою вистачає, а внукам того не треба, вони кажуть, що собі куплять,» — пояснює пані Анна, яка просить не показувати її і не згадувати прізвище, бо боїться, що потім до її помешкання прийдуть податківці, оподатковувати доходи її дітей, чесно зароблені за кордоном. Каже, про це говорять її сусіди, а в селі, в більш, як в третині хат — хтось на заробітках. «Люди говорять, що влада хоче оподаткувати заробітчан. Але це — те, з чого ми живемо. Ми не робимо великих покупок: так, по хаті. Зараз більшість грошей йдуть на внуків, які навчаються у Львові. Один внук, що буде комп’ютерщиком — на платному. Онуки живуть на квартирі, а не в гуртожитку», — каже жінка.

Мільярди доларів щороку

За даними Національного банку України, лише за п’ять місяців цього року українські заробітчани перерахували в Україну 4,5 мільярдів доларів. До кінця року, як очікується, сума зросте вдвічі. В Нацбанку наголошують, що тепер можуть порахувати точніше, завдяки зміні методики оцінки приватних грошових переказів. Цього року порахували вже не тільки офіційні перекази, але й неофіційні.

Гроші з заробітків, селяни, як правило, витрачають на ремонти своїх осель та освіту дітей. Таке спостереження експертів підтверджує зі свого досвіду і голова Грабовецької об’єднаної територіальної громади Богдан Барабаш. Громада, яку він очолює, об’єднує 6 сіл. Значна частина жителів громади поїхала на заробітки. «В бізнес — рідко вкладають, але буває. Хтось перукарню відкриє, хтось — магазин. Помагають заробітчани і громаді. Цього року, наприклад, мешканці Конюхова скидались на 400 метрів дороги до села. Зібрали 80 тисяч гривень. Завдяки і заробітчанським грошам також», — говорить керівник громади. Водночас, він спостерігає ще одну тенденцію: якщо в ремонт, чи добудову осель ще вкладають, то будувати нові будинки почали менше, ніж колись. Воліють швидше купувати квартири в містах.

Квартира в місті — улюблена інвестиція

Про це говорить і Микола Онуфрієнко, керівник відділу продажу агентства нерухомості. Заробітчани — важливі інвестори будівельного бізнесу на Західній Україні, каже маклер. І хоча зараз рівень їх інвестицій дещо падає, заробітчанські гроші — це досі третина ринку нерухомості. «Як правило, їхнє зацікавлення сезонне: перед Різдвом та влітку. Приїжджають у відпустку, а заодно купують житло», — каже експерт.

Але додає, що це, якщо не рахувати купівлю житла місцевими жителями, яким також можуть допомагати грошима родичі на заробітках. За його словами, порахувати точно цей сегмент неможливо. Але очевидно, що йдеться про значну частину інвестицій у нерухомість.

 

Бояться експериментувати з інвестиціями

За оцінками Миколи Онуфрієнка, приблизно 60 відсотків заробітчан купують помешкання для проживання, і 40 — з метою прибутку. Але інвестиції в підприємництво, чи банківську систему, через їх нестабільність цікавлять менше, бо вкладення в нерухомість з подальшою її здачею в оренду, це наразі — один з найбезпечніших бізнесів в Україні, наголошує Онуфрієнко. Хоча голова Регіональної ради підприємців Львівщини Ростислав Сорока переконаний, що якщо вкладати в малий бізнес, прибутки можуть бути більшими.

Сорока вважає, що держава або органи місцевого самоврядування мали би створювати бізнес-інкубатори, індустріальні центри, де будуть допомагати заробітчанам вести і супроводжувати бізнес. «Бо першочерговою причиною того, чому заробітчани не поспішають вкладати в малий бізнес, є страх через невміння вести бізнес. Хоча умови для такого бізнесу сьогодні якраз комфортні, на відміну від великого і середнього, яких всіляко «пресують» перевірками і штрафами. Тут податки незначні, бо більшість — на єдиному внеску, перевірок немає. Саме час вкладати в такий бізнес і підтримувати економіку», — каже він.

 

Україна втрачає заробітчанські гроші

 

Але поки не те, що в бізнес заробітчанські гроші йдуть неохоче, незабаром навіть ті кошти, які інвестуються в будівництво, Україна може втратити. Агент з нерухомості Світлана Міщанчук говорить про іншу тенденцію. «Тепер заробітчани почали вкладати в ті країни, де працюють. Здебільшого, в Польщу, в житло в найбільших містах: Кракові, Варшаві, Вроцлаві. Вони не бачать майбутнього, бояться старості в Україні, тому вкладають там. Тим більше, ціни там, майже, як в Україні, і до того ж доступна іпотека», — пояснює експертка з нерухомості.

Торік, за даними Головної статистичної установи Польщі, українці купили у Польщі 70 тисяч квадратних метрів житла. Це на 16 відсотків більше, ніж 2016 року.

Українці дедалі частіше легально працевлаштовуються у Польщі. Торік у цій країні, за даними Європейського відомства статистики, було видано 585 тисяч дозволів на проживання українцям, що приїхали на роботу.

 

Інтереси: гарні книги, робота, творчість, знайомства з інтелектуальними та цікавими людьми, теологія. https://www.facebook.com/oksana.suprun.5

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.