Продовжуємо цикл матеріалів про війну у нашій країні. Нашим сьогоднішнім гостем став головний тренер хмельницького «Поділля» Віталій Володимирович Костишин. Де зараз знаходиться команда, як гравці підтримують форму у цей непростий час та як функціонує футбольний клуб під час війни.
Перш за все, хотів би спитати як Ви? Чи з Вами та Вашою родиною усе гаразд?
Почуваю себе нормально. Моя дружина з дітьми виїхала до Польщі, а батьки знаходяться у Хмельницькому. Поки що все нормально та спокійно, тож немає на що скаржитися.
Звістка про початок війни застала Вас у Туреччині. Як Ви та команда відреагували на неї?
Ранком 24 лютого до мене зайшли тренери та повідомили про те, що почалась війна. Це був справжній шок та нерозуміння. Ніхто не міг уявити, що вона буде настільки масштабною.
Одразу усі почали дзвонити до рідних, дивитися та читати новини. Тренування, звісно, відмінили, просидівши увесь перший день війни суто у телефонах на рецепції.
Зрозуміло, що ми всі думками були вже не на тренувальних зборах.
Я знаю, що «Металіст» все ще перебуває у Туреччині. А де знаходиться Ваша команда?
Багато хлопців залишились за кордоном — дехто в Польщі та Чехії, деякі тимчасово знайшли собі там нові команди.
Футболісти «Поділля» якось підтримують форму прямо зараз?
Дехто намагається підтримувати форму індивідуально, інші гравці тренуються із іноземними колективами.
Чи щось відомо про подальшу долю команди?
Зараз найважливіше, щоб поскоріше закінчилася війна та перестали гинути люди. Останнім часом наша команда демонструвала помітний прогрес, тож усі зацікавлені в подальшому існуванні «Поділля». Але всі ці моменти ми будемо обговорювати вже після нашої перемоги.
Були чутки, що решту поєдинків цього сезону Першої ліги можуть дограти за кордоном. З Вами якось обговорювали цей момент?
Зі мною на пряму про це не говорили. Ідея, звісно, хороша, але не зрозуміло кому зараз буде потрібне догравання чемпіонату. Мені здається, що у теперішній час це не настільки важливо.
Які слова Ви хотіли б адресувати нашим Збройним Силам, а також усім тим, хто прочитає наше інтерв’ю?
Перш за все, величезну подяку! Подяку за те, що зараз ми з Вами маємо можливість спілкуватися та пити каву — це їхня заслуга. Тримайтеся! Ми віримо у наші Збройні Сили. Вони справжні чудотворці та великі молодці. Ми можемо ними пишатися!
Фото: ФК «Поділля»
