Сілезька мова може отримати міжнародний захист як культурний засіб. Розпочалися зусилля щодо її включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Попередні спроби визнати сілезьку мову регіональною мовою, що гарантувало б її законодавчий захист, були невдалими. У 2024 та 2026 роках законопроєкти, ухвалені Сеймом, були ветовані президентами Анджеєм Дудою та Каролем Навроцьким.
Як розповів Лукаш Когут, депутат Європарламенту, який є родом із Сілезії, розпочато «наступний етап боротьби за визнання сілезької мови». Цього разу мова про її міжнародний захист, а саме включення сілезької мови до списку ЮНЕСКО як культурного засобу.
Першим кроком сілезьку мову потрібно буде додати до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини, і лише після цього можна буде розпочати офіційні зусилля щодо включення її до списку ЮНЕСКО.
За підготовку заявки на включення сілезької мови до Національного списку нематеріальної культурної спадщини відповідає доктор Беата Піха-ван Шаген. Серед іншого, вона відповідає за заявку на включення Дня Святої Варвари та традицій гірського населення до списку ЮНЕСКО. Вона пояснила, що заявка визначатиме усну сілезьку мову як носій культури (передається усно з покоління в покоління) та твори мистецтва, створені сілезькою мовою (книги, музичні твори чи театральні вистави).
Перш за все, включення до Національного списку дає величезне почуття гордості та поваги до спадщини її носіям, – наголосила Піха-ван Шаген.
Лукаш Когут наголосив, що регіоналісти не відмовилися від свого зобов’язання визнати сілезьку мову регіональною. Включення до списку ЮНЕСКО має стати ще одним аргументом у дискусії та кроком у цьому напрямку.
За даними перепису населення 2021 року, 596,2 тисячі осіб заявили, що мають сілезьку національність (236,6 тисячі як основну національність, 187,4 тисячі як єдину). 467,1 тисячі осіб заявили про використання сілезької мови в побутових контактах (55 тисяч як єдину).
Фото ілюстративне
