У Польщі за відмову працювати більше працівника можуть звільнити. Так зазначено у Трудовому кодексі

Багато працівників вважають, що понаднормова робота залежить виключно від їхньої доброї волі, і що відмова від неї не матиме жодних наслідків. Однак на практиці Трудовий кодекс передбачає ситуації, коли понаднормова робота стає обов’язковою.

Трудовий кодекс передбачає ситуації, коли наказ про понаднормову роботу є повністю виправданим і становить нормальну частину трудових відносин. Це означає, що якщо роботодавець діє згідно із правилами, працівник зобов’язаний працювати понаднормово, навіть якщо він попередньо не давав згоди на таку роботу. Винятки стосуються лише певних груп захищених працівників.

Понаднормрва робота є обов’язковою, коли виникає одна з двох ситуацій, передбачених Трудовим кодексом:

• необхідність проведення рятувальної операції – це стосується ситуацій, коли під загрозою перебуває життя, здоров’я або майно роботодавця. Це може бути поломка, пошкодження обладнання або інша подія, що вимагає негайного реагування,
• конкретні потреби роботодавця – це повсякденні організаційні питання, такі як термінове замовлення, раптова нестача працівників, затримка проекту або збільшення кількості обов’язків протягом певного періоду. Якщо роботодавець повинен забезпечити безперервність роботи, працівник зобов’язаний залишатися в компанії довше.

Варто пам’ятати, що обов’язок працювати понаднормово не є безмежним. У нормативних актах чітко зазначено, що тижневий робочий час, включаючи понаднормову роботу, не може перевищувати в середньому 48 годин за розрахунковий період. Кожен працівник також повинен мати право на щонайменше 11 годин безперервного відпочинку на день та 35 годин відпочинку на тиждень.

Відмова від понаднормової роботи не завжди означає проблеми, але в певних ситуаціях може бути підставою для розірвання договору. Все залежить від того, чи була вимога роботодавця законною та чи належить працівник до категорії тих, хто має право відмовитися від додаткової роботи.

Роботодавець може накладати штрафи, коли понаднормова робота вимагається Трудовим кодексом, наприклад, для усунення поломки, проведення рятувальної операції, забезпечення безпеки робочого місця або просто для задоволення конкретних потреб роботодавця. За таких обставин відмова може розглядатися як ухилення від виконання офіційного розпорядження, порушення основних обов’язків працівника.

Також важливо врахувати, чи була така відмова одноразовою чи повторюваною. Якщо працівник постійно відмовляється працювати понаднормово, навіть якщо вказівки є законними та випливають з фактичних потреб компанії, роботодавець може розглядати це як порушення довіри або субординації. На практиці це може бути підставою для звільнення.

Однак бувають випадки, коли відмова працювати понаднормово є цілком законною і може не призвести до жодних наслідків:

• надгодини порушують правила щодо щоденного або щотижневого відпочинку, тобто коли наказ призведе до відсутності 11 годин відпочинку на день або 35 годин на тиждень,
• працівник належить до захищеної групи, якій, згідно із законом, не можна призначати понаднормову роботу; це стосується вагітних жінок та молодих працівників,
• працівник має дитину віком до 8 років – у цій групі понаднормова робота дозволяється лише за прямої згоди працівника,
• працвник є особою з інвалідністю,
• наказ про понаднормову роботу не є результатом «особливих потреб роботодавця», а є результатом, наприклад, хронічної нестачі персоналу, організаційних помилок або роботодавець зловживальний характер.

У кожній із вищезазначених ситуацій відмова від понаднормової роботи не може бути підставою для покарання, попередження чи звільнення.

Фото ілюстративне