Національній інспекції праці (PIP) отримала повноваження змінювати цивільно-правові договори або контракти B2B на трудові договори. У відомстві вказали на відмінності, що вказують на межі між цими видами трудових відносин. Відмінності існують навіть в межах однієї професії.
З 8 липня цього року PIP отримала нові повноваження. Було опубліковано пояснення, де представили 20 фактичних ситуацій, які визначають межу між договором-дорученням, договором B2B та роботою на ставку.
Пояснення призначені для осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, зокрема ІТ-підрядників, керівників ІТ-проектів, підрядників, які надають послуги компаніям, впроваджувачів ІТ-систем, юрисконсультів і навіть лікаря за контрактом. PIP визнала можливість роботи за контрактом B2B у цих випадках обґрунтованою.
У випадку договорів доручення та договорів про надання послуг фактичні обставини стосувалися, серед іншого, студентів, працевлаштованих агентствами праці, перукарів, барберів, офіціантів, продавців, водіїв, складських та виробничих працівників, а також осіб, що доглядають за людьми похилого віку та дітьми. У цих випадках частіше згадувалися характеристики трудових відносин. Однак цивільно-правові договори є допустимими для продавців, водіїв-доставників та осіб, що доглядають за людьми похилого віку.
Експерти зазначають, що підпорядкування та незалежність є основними визначальними факторами того, чи має певна співпраця базуватися на цивільно-правовому договорі (договір доручення, B2B) чи на повній зайнятості (трудовий договір). Тобто, чим більше працівник підпорядкований керівнику та виконує його вказіки,тим більша ймовірність того, що Національна інспекція праці вбачатиме ознаки трудових відносин. Чим більша самостійність в організації та виконанні послуг, тим більша ймовірність визнання цивільно-правового характеру співпраці.
Отже, якщо хтось співпрацює на основі B2B, але при цьому повине працювати певний час на конкретному місці, виконує вказівки безповереднього керівника та не має свободи організовувати свою роботу, це може свідчити про трудові відносини.
Якщо роботодавець визначає, коли, де та що саме потрібно зробити працівникові, надає інструменти та контролює роботу, а працівник бере участь у поточному робочому процесі, існує висока ймовірність того, що PIP вважатиме це підставою для працевлаштування за умовою о праце.
Експерти наголошують, що не кожен працівник, який працює на обладнанні та в місці, визначеному роботодавцем, повинен бути працевлаштований за трудовим договором.
Ключовими відмінностями між B2B або договором доручення від ьрудового договору є відповіді на ці питання:
чи я самостійно працівник вирішує, коли і як виконувати послугу?
чи може працівник відмовитися від виконання завдання та делегувати виконання іншому працівнику?
чи несе працівник основну відповідальність за виконання послуги або її результат, чи за безперервне виконання замовлень у визначені години?
PIP також заявляє, що зміст договору або його назва не будуть вирішальними, якщо фактична ситуація відрізняється від описаної в документі. Тип співпраці має оцінюватися в кожному конкретному випадку.
Фото ілюситративне


