Відпустка на вимогу (urlop na żądanie) – це особливий вид відпустки, який працівник може використовувати в ситуаціях, коли негайно треба отримати вихідні. У разі цієї відпустки працівникові не потрібно вказувати причину свого запиту, що робить цю відпустку гнучким інструментом у надзвичайних ситуаціях.
Право на відпустку за вимогою мають усі працівники, які працевлаштовані на підставі умови о праце, незалежно від стажу роботи та штатного розкладу. Працівник повинен повідомити керівника про бажання оформити таку відпустку не пізніше дня початку відпустки, але до початку роботи. Заяву можна подати телефоном, електронною поштою, особисто або через текстове повідомлення. Після повернення працівник повинен заповнити письмову заяву на відпустку в тій формі, як зазначено в правилах підприємства.
Відповідно до Кодексу законів про працю кожен працівник має право на 4 дні відпустки на вимогу протягом календарного року. Ці дні є частиною щорічною відпустки працівника: для працівників зі стажем менше 10 років – 20 днів, для працівників, хто має стаж понад 10 років – 26 днів.
Важливо, що невикористана відпустка за вимогою не переноситься на наступний рік. Працівник може брати або 4 дні відразу, або ж використати цю відпустку частинами. Ці дні відпустки оплачуються у повному обсязі.
Фото ілюстративне
