Важливе! Presidency Інавгурація Кароля Навроцького відбулася 6 серпня у Варшаві. Що відомо?

У своїй промові новообраний президент Польщі не згадав про військову допомогу Україні, що може свідчити про зміну зовнішньополітичного курсу Польщі, ймовірно, у бік жорсткішого ставлення до нашої держави. Відсутність згадки про Україну у промові Навроцького є симптоматичною – вона демонструє суттєві зруйнування в суспільному та політичному ставленні поляків до України.

Серед основних змін:

• Перша – це сприйняття українців переважно як трудових мігрантів. Від великої хвилі польсько-української солідарності на початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року, лишилася тільки втома у польського суспільства, побутове роздратування й дедалі сильніша радикальна антиукраїнська риторика.
• Друга – це зміна бачення образу, президента України, Володимира Зеленського як героя. У польській публічній думці дедалі більше поширюється наратив про невдячність України щодо Польщі, яка так багато зробила для українців. Польська держава прагне більшої до себе лояльності з боку українського уряду.
• Третя – це розчарування Європою. На тлі війни багато поляків вважають, що Захід не виконує своїх зобов’язань щодо цінностей, які сам декларує. Польща ж, на власну думку, єдина зберігає обличчя у справі захисту цих принципів — і це призводить до розчарування в самій ідеї європейської солідарності.

Кароль Навроцький апелює до пересічних громадян, що Польща повинна перестати бути “допоміжною державою” Західної Європи. І така риторика знаходить підтримку. Однак у цьому дискурсі практично не згадується Проєкт Трьох морів або ж концепція Міжмор’я — геополітична ініціатива, що могла б надати Україні, Польщі та Литві реальну суб’єктність у регіоні. Попри її стратегічну вагу знання про неї серед польського електорату обмежене, а політична комунікація з цього приводу мінімальна.

Водночас на церемонії були присутні представники США. У виступі самого Навроцького чітко простежувались проамериканські меседжі. Складається враження, що новий президент готовий переорієнтувати країну з євроінтеграційного курсу та добросусідства з Україною на тісніше партнерство зі Сполученими Штатами. Це може свідчити про спробу побудови польського варіанту ізоляціонізму, натхненного американським прикладом. І все це на тлі найбільшої війни в Європі з часів Другої світової.

Промова Навроцького включала критику судової системи, просування тез так званого „Плану 21” і тезу «Польща в ЄС, але не як частина ЄС». Виступ був побудований навколо персонального авторитету президента і за стилем нагадував публічні заяви Дональда Трампа.

Кароль Навроцький, не вперше кидаючи популістичні гасла та обіцянки, заявив, що не має наміру ухвалювати рішення згідно з логікою партійної системи, а діятиме виключно «згідно з волею польського народу». Він присягнувся охороняти Конституцію. Його соратники зустрічали виступ оваціями, тоді як обличчя ліберального крила парламенту залишались кам’яними або занепокоєними.

Ключовими тезами майбутнього президентства були озвучені: націоналізм, житлове питання та підтримка польської науки. Загалом виступ виглядав як декларація особистих політичних амбіцій, а не як програма національної безпеки. Багато формулювань супроводжувалися загрозливою риторикою у дусі пропаганди Великої Польщі. Не було зроблено жодної згадки про економічну ситуацію в країні. Замість цього Навроцький зосередився на конфронтації з чинним урядом і частиною електорату, що не підтримує партію „Право і справедливість”.

Що до конкретних змін в Польщі які обіцяє президнт Кароль Навроцький. Особливо важливою є його заява про намір змінити Конституцію Польщі до 2030 року, аргументуючи це її «застарілістю». Для цього буде створено спеціальний орган — Rada do Spraw Naprawy Ustroju Państwa, до складу якого увійдуть представники академічної спільноти, експерти та впливові діячі польського політикуму.

Джерело: Аналітичний Центр „Буря Розквіту”

Фото KPRP