Відповідно до положень Цивільного кодексу Республіки Польща (Kodeks cywilny), а також Закону про банки (Prawo bankowe), боржник зобов’язаний виконувати умови кредитного договору. У разі прострочення платежів банк спершу надсилає письмове попередження (wezwanie do zapłaty), у якому встановлюється додатковий термін для погашення заборгованості. Якщо клієнт не реагує, кредитор має право розірвати договір і вимагати повного повернення залишку боргу разом із відсотками та штрафами.
Після розірвання договору справа може бути передана до суду або судового виконавця (komornik sądowy). У такому випадку суд видає наказ про сплату (nakaz zapłaty), який дозволяє стягнення боргу примусовим шляхом. Виконавець має право арештовувати банківські рахунки, частину заробітної плати чи пенсії, а також накладати обтяження на майно боржника. Відмова від співпраці з банком на цьому етапі може призвести до додаткових витрат — судових зборів, винагороди виконавця та зростання загальної суми боргу.
Крім того, інформація про несплату кредиту автоматично передається до Бюро кредитної інформації (Biuro Informacji Kredytowej — BIK) та Бюро економічної інформації (BIG). Потрапляння до цих реєстрів серйозно погіршує кредитну історію боржника і унеможливлює отримання нових позик або навіть підписання договору оренди житла. Запис у BIK зберігається до п’яти років після повного погашення заборгованості.
Юристи радять позичальникам, які мають труднощі з виплатами, негайно звернутися до банку для узгодження реструктуризації боргу або тимчасового зниження щомісячних платежів. Польські банки, згідно з рекомендаціями Комісії фінансового нагляду (Komisja Nadzoru Finansowego, KNF), часто йдуть назустріч клієнтам, які добровільно повідомляють про фінансові проблеми.
