«Шльонск» і «Ягеллонія» обмінялися двома влучними пострілами у другому таймі.
«Іноді буває корисно отримати від життя міцного потиличника, аби нарешті зрозуміти, що ти робиш щось не так…».
Перед тим як написати цей текст я хочу пригадати деякі події кінця травня 2024 року. Мешканці Вроцлава і так пам’ятають чим завершився той сезон Екстракляси, і вже в котрий раз я не буду переказувати цю історію. Проте, хотів би розповісти вам про іншу річ. Після тієї гри з «Ракувом» прогулюючись містом, я зустрічав купу людей, одягнених в ігрові футболки «Шльонска». Особи це були різні: чоловіки, жінки, діти і навіть люди похилого віку. Подібне я бачив десь протягом тижня.
М’яко кажучи, я був шокований в хорошму значенні від побаченого. Такого немає і ніколи не було в Україні. Навіть не дивлячись на те, що ще якихось 10-15 років тому рівень футболу у Польщі і близько не стояв з тим, що був у нас. Проте, це означало, що вроцлав’янам було не прикро за свою команду. Вони й надалі будуть підтримувати «Шльонск». І тоді мені чомусь здавалося, що маючи таку яскраву команду «військові» ще обов’язково покажуть себе і в Польщі, і тривало «пошумлять» у європейських змаганнях. Навіть не зважаючи на те, що деякі проблемі в клубі вже було видно неозброєним оком.
Знадобився лише один рік, щоб зрозуміти те, що мої очікування, як і в інших вболівальників були хибними. За 2 тури до завершення чемпіонату «зелено-біло-червоні» гарантували собі виліт у Першу лігу. Нажаль той «цирк», що команда та й в цілому клуб влаштовували осінню на полі і за його межами став роковим. Про це ми ще трохи згодом поговоримо детальніше.
Щодо «Ягеллонії», то хлопці з Білостоку зробили великий крок вперед з моменту виграшу свого першого чемпіонства в історії. Практично цілий сезон боролися за те, щоб знову здобути перше місце. Виграли Суперкубок Польщі на початку квітня. Потужно виступили у Лізі Конференцій – дійшли до чвертьфіналу і в гідній боротьбі поступилися іспанському «Бетісу», який незабаром вже вийшов у фінал даного змагання. Проте сил у підопічних Адріана Щемєньца, на жаль, не вистачило з таким важким графіком. І проваливши кілька ігор навесні, «жовто-червоні» вибули з боротьби за перше місце кілька турів тому. Плюс до цього ще й мають певні шанси випасти з лідируючої трійки за підсумками цієї кампанії, що не дає участі у єврокубках на наступний сезон. Хоча на мою думку, навіть це не зможе перекреслити тих вищеперерахованих досягнень.
Тому й не дивно, чому діючий чемпіон Польщі активніше розпочав цю гру. На 6 хвилині Хесус Імаз отримав навісну передачу з-за меж штрафного майданчика, проте іспанець трохи неточно перекинув голкіпера «Шльонска». Ще через 2 хвилини в результаті атаки «Ягеллонії» куля відскочила до Афіміко Пулулу, після чого форвард завдав дуже сильного пострілу по воротах. Рафаль Лещинські був на висоті.
Вроцлав’яни ж відповіли своєю небезпечною атакою в середині першого тайму, коли Матеуш Жуковські пройшов по лівому флангу, проте завдав дуже слабкого удару по воротах. Для воротаря «Ягеллонії» це стало легкою здобиччю.
22 номер «Шльонска» знову нагадав про себе на початку другої половини гри, коли знову легко обійшов захист «жовто-червоних» і пробив у голкіпера. Славомір Абрамович відбив кулю прямо у ближню штангу, а потім м’яч вийшов за межі поля. Було трохи прикро, адже гол міг би вийти красивим.
На 53 хвилині «Шльонск» відкрив рахунок. Воротар Рафаль Лещинські виніс ігрове знаряддя далеко від воріт аж за центр поля. М’яч підхопив Єгор Маценко, пробіг аж до карного майданчика і завдав пострілу прямісінько у лівий кут воріт. 1:0. Єгоре, друже, якщо ти читатимеш цей текст, то знай. Я радий за тебе, що твоя кар’єра продовжує набирати обертів, навіть у такі невеселі для команди часи. Продовжуй у тому самому дусі і все буде в тебе добре!
Проте вже незабаром підопічні Адріана Щемєньца відігралися. Через 13 хвилин Афіміко Пулулу віддав передачу на Ярослава Кубіцькєго. Після чого поляк точнісінькою передачою вивів 1 на 1 з воротарем Хесуса Імаза і ветеран білостоцької команди зрівняв рахунок легким ударом у лівий кут воріт. 1:1.
Варто зауважити, що це вже 16 гол Імаза у цьому сезоні в усіх змаганнях. І це при тому, що через декілька місяців йому виповниться 35 років! Це неймовірно. Такими показниками може похвалитися далеко не кожен гравець у подібному віці. Іспанець виступає за «Ягеллонію» з 2019 року. За цей час пройшов разом з клубом і через радісні моменти й не дуже. Справжня легенда!
Кульмінацією гри могли стати фінальні хвилини, коли «Шльонск» міг вирвати перемогу. Підопічні Анте Шимунджі вибігли у перспективну контратаку, проте Сильвестер Яспер не зміг переграти воротаря «жовто-червоних» із вбивчої позиції. Ця домашня звитяга могла б хоч трохи порадувати вболівальників. Адже точно ще невідомо, коли «військові» знову зможуть нас порадувати своїми успіхами у польській еліті.
Після матчу був вартий уваги ще один епізод. Футболісти вроцлавської команди підійшли до свого фанатського сектору, зняли футболки і віддали деяким активним вболівальникам. Після цього капітан Серафін Шота і кілька гравців почали про щось говорити на підвищених тонах із фанами «зелено-біло-червоних». Як я розумію, розмова була далеко не з приємних, а справа ледь не дійшла до конфлікту, оскільки в цей інцидент довелося втрутитися охороні стадіону і поліції.
Проте, вболівальників я можу зрозуміти. Це люди, які підтримують «Шльонск» і вдома, і на виїзді. Враховуючи фанатську культуру в Польщі, поїздки до деяких «ворожих» міст все ще можуть бути небезпечними. Врешті-решт, це і гроші, і виділення свого вільного часу просто заради того, щоб подивитися як грає їх улюблена команда. Тому на мою думку, вони мають повне право питати з гравців за цьогорічні провали. Звісно без насилля і в допустимих межах.
І як я вже писав у попередньому тексті – виліт у Першу лігу означатиме трагедію. І ця трагедія таки сталася. Хоча до нинішнього тренера вроцлав’ян Анте Шимунджі претензій в мене мінімум. Людина прийшла в зимове міжсезоння витягувати команду з того безладу, що коївся у першому колі.
Більше всього питань я хотів би поставити попередньому спеціалісту Яцку Магєрі. Шановний, а як так взагалі сталося? Чому велика частина футболістів, які минулого року програли чемпіонство лиш за неприємним збігом обставин, вже через кілька місяців демонстрували повну байдужість на полі? Чого багато гравців пересварилися восени, про що писали журналісти з усієї країни? Ви, як досвідчений тренер, що до цього працював і у варшавській «Легії», і у молодіжних збірних Польщі мали погасити цей «вогник», щоб це не переросло у «велике полум’я».
Хочу запитати і у керівництва клубу, чому влітку на зміну лідерам прийшли гравці, рівень яких і близько не зміг якось освіжити гру й «триматися на плаву»? Не кажучи вже про боротьбу за найвищі місця і єврокубки. І найголовніше, чого в момент конфлікту між футболістами і тренерським штабом ви своєчасно не втрутилися і не допомогли своїм авторитетом трохи об’єднати команду, що було життєво необхідним у той час?
Але навіть відповіді на купу цих неприємних запитань не допоможуть відмотати час назад. На нас чекає Перша ліга наступного сезону. Так, це дуже неприємно. Варто додати, що це буде важким випробуванням, оскільки для участі у дивізіоні нижче, скоріш за все, буде урізано бюджет. Прийдеться відпустити та продати багатьох гравців команди, рівень яких значно вищий.
Але ми не перші і ми не останні з подібною ситуацією. Є безліч статусних команд в Європі, яким доводилося через це пройти. І враховуючи специфіку польського футболу, як я вже підкреслив, завдання швидко повернутися в Екстраклясу є не таким вже й простим. Проте, вболівальники, та і весь Вроцлав будуть підтримувати вас. І як показує практика, іноді буває корисно отримати від життя міцного потиличника, аби нарешті зрозуміти, що ти робиш щось не так. Головне зробити з цього правильні висновки. До зустрічі за декілька місяців, мої рідні.
Наш спеціальний кореспондент Андрій Ляш
Фото: «Шльонск» Вроцлав
