Дружнє «дербі» завершилося здобуттям другої перемоги у сезоні для «зелено-біло-червоних».
Сьогодні їхавши до стадіону на цю гру, мені в голову прийшла одна думка. У кожного поважаючого себе футбольного чи будь-якого іншого спортивного клубу має бути свій «фірмовий почерк». Він може проявлятися будь в чому: стилі гри, підходу до розвитку команди, якихось особливостей у місцевих фанатів, і так далі. Після цього я почав міркувати, що такого є у «Шльонска», що відрізняє його від інших. Я перебрав багато можливих варіантів, проте до чогось конкретного не прийшов.
Сезон вролав’яни розпочали не дуже успішно. Не можна сказати, що аж так невдало, але і далеко від ідеалу. Звісно, це можна списати на те, через що проходить будь-яка команда, якій доводиться розпочинати новий футбольний рік у дивізіоні нижче. Проте, минулого тижня після першої перемоги команди у сезоні, я був налаштований оптимістично. Вже більш-менш стає зрозумілий основний склад команди. Також можна все частіше побачити тактичні напрацювання, які ставить клубу тренер.
В гості до Вроцлава приїхали сусіди з містечка Легніца. Розташовано воно в 70 кілометрах від нас. Але не дивлячись на це вболівальники «Мєдзі» вважаються дружніми для вболівальників «Шльонска». Тому за старою-доброю традицією у Польщі і деяких інших країнах Східної Європи, активні фанати обох команд розташувалися на одному секторі.
Щодо самої «Мєдзі», то тут ситуація у наших земляків залишає бажати ліпшого – три поразки у перших трьох турах і закономірне останнє місце у турнірній таблиці, що також якось обнадіювало на позитивний підсумок зустрічі.
Проте, саме гості з Легніці активніше розпочали цю зустріч. У першій же атаці Яцек Подгурські далеко викинув м’яч з аута, що він знайшов голову Даніеля Станчика, який пробив впритул. Голкіпер «Шльонска» Міхал Шромнік був на висоті. Через хвилину футболісті «Мєдзі» обігралися між собою, після вийшли на побачення з воротарем і ,здавалося б, вже відкрили рахунок у матчі. Але, на щастя, нападник гостів знаходився у офсайді і гол зараховано не було.
Реакція «військових» була дуже швидкою і ефективною. На 15 хвилині Якуб Єзєрські, навісив ігрове знаряддя до штрафного майданчика прямо на ногу Пьотру Самцу-Талару, після чого 7 номер «Шльонска» легко і без будь яких зусиль переправив м’яча у сітку. 1:0. Додавало позитивних емоцій ще й те, комбінація «зелено-біло-червоних» була такою простою і легкою, що без будь яких зусиль дозволило повести у рахунку.
На цьому гра не заспокоїлася, футболісти раз за разом відповідали своїми поодинокими випадами і атаками. На чому ще хочеться зробити одну важливу примітку. Раніше підопічні Анте Шимунджі забиваючи перший гол у грі віддавали ініціативу і сідали глибоко до свого штрафного майданчика. Таким чином, вроцлав’яни намагалися заспокоїти гру. Такі ситуації траплялися дуже часто. Але цього разу подібного не було і до кінця першого тайму в принципі була рівна гра.
Навіть це не завадило «Мєдзі» зрівняти рахунок і забити гол прямо у роздягальню. Каміль Дригас віддав передачу на хід Яцку Подгурські, після чого поляк точно відпасував на Даніеля Станчика, який, як здавалося , був прикритий гравцем «Шльонска». Але нюанс в тому, що так тільки здавалося. 6 номер «Мєдзі» якимось дивом вибіг з-під пресингу і своєю ногою ткнув кулю прямо у ворота. 1:1. Захисникові «військових» Серафіну Шоті передаю «особливий привіт». Друже, така опіка форвардів суперника призводить до ось таких грубих помилок і як наслідок, небажаних пропущених голів.
Друга половина гри розпочалася теж одним з негативних моментів, які характеризують команду з Вроцлава. Пропустивши у відповідь, як правило «зелено-біло-червоні» якщо і атакують то дуже одноманітно і коли це плодів не приносить, все супроводжується нервами, але стилістично відсутня ідея, яка б могла ось точно допомогти знову вийти уперед.
Подібна картина тривала зовсім швидко. Починаючи з 60-ї хвилини гри, вроцлав’яни активніше і швидше грали у контратаках, не цуралися розігрувати комбінації через різні фланги. Не вийшло по-одному, давайте спробуємо якось по-іншому і креативніше. Але найголовніше, що все це було дуже спокійно. Як нібито це була не офіційна гра, а просто хлопці вирішили побігати у двосторонній матч на тренуванні.
На 78-й хвилині гри Міхал Соколовські відпасував на правий фланг до Томазо Гуерчіо, після чого 78 номер «Шльонска» віддав в центр на набігаючого Радослава Банащяка і форвард «військових» пробив у протихід воротарю, знову вивівши клуб з Вроцлава вперед. 2:1. За тактичними напрацюваннями це був аналогічний гол, який «Медзь» забила перед перервою. Теж атака с центру на правий фланг. І пас на вбігаючого форварда.
Для Банащяка це вже третій гол за чотири проведені матчі у футболці «зелено-біло-червоних». Цікаво ще й те, що Радослав відмітився у попередніх двох іграх і став проводити більше часу на полі, що може означати тільки одне – він прогресує. Тренер йому довіряє. І це дуже чудово, оскільки атакувальній ланці «Шльонска» завжди бракувало креативності і різноманітності в атаках. Так, попередні роки були якісні форварди. Але, дуже часто змінити хід гри могли тільки від сили 1-2 гравці.
На фінальній хвилині основного часу вроцлав’яни забили втретє. Бесар Халімі віддав довгу передачу на Арнау Ортіса. Після цього іспанець пробіг поближче до штрафного майданчика з лівого флангу і пробив легким ударом у ближній для себе кут. 3:1. Все спокійно і дуже красиво. Ось начебто все так і має бути. Комбінації такі прості, але результативні.
На цьому і завершили. Підопічні Анте Шимунджі знову здобули перемогу. Цікаво те, що попередні три домашні перемоги «військових» завершилися з однаковим рахунком 3:1. Цей успіх поступово піднімає «Шльонск» вище у турнірній таблиці. І також хочу сказати те, що в діях футболістів починає бачитися якась впевненість і легкість. Глобальних висновків робити ще дуже рано, але позитивні знаки дивитися у щасливе майбутнє вже є й це радує.
Наш спеціальний кореспондент Андрій Ляш
Фото: Adriana Ficek, «Шльонск»
