У Польщі на заводі українцю відірвало руку: 2 роки чекав на протез від роботодавця, який йому не підійшов (+ФОТО, +ВІДЕО)

Недалеко від містечка Жарув у Нижній Сілезії, українцю на заводі з перероблення пластикових відходів відірвало руку. Українцю 2 роки обіцяли допомогти з протезом, і тільки зараз це реалізували. Натомість витративши на нього 80 тисяч злотих пристрій не відповідає потребам Руслана.

Громадянин України приїхав до Польщі на заробітки в 2019 році та він навіть і не здогадувався, що всі зароблені ним кошти згодом підуть на лікування.  Того дня чоловік вийшов на заміну свого колеги. На виробництві забилася сміттям труба, якою проходив перероблений товар. Руслан хотів прочистити вентилятор і трубу, як раптом його руку втягнуло до вентилятора і за мить він став інвалідом.

– „Я відчув сильний удар і величезну біль” – розповідає Руслан (потерпілий в нещасному випадку)

На допомогу покликали працівників пожежної служби, які в той час знаходились поруч. Вони надали першу допомогу українцю, а потім повезли до лікарні в Свідниці. Його завезли в хірургічне відділення і відразу прооперували. В лікарні він пролежав 4 дні, а потім його виписали, в той час рана була свіжа і кровоточила.

Як розповідає Руслан, посередник праці приїхав в лікарню до нього, підписати документи, і весь час його покваплював, щоб він якомога швидше їх підписав, не пояснюючи йому про що йдеться в паперах. Перебуваючи в шоковому стані, під дією знеболювальних препаратів, Руслан підписує документи не читаючи їх та не розуміючи їх зміст. Як пізніше виявилось, це була згода, що фактично вказує  на безумовну його вину у нещасному випадку.  Окрім того, за його словами, на документі є підпис перекладача, який нібито там був присутній, але це не відповідає дійсності. Є підтвердження того, що особа, яка повинна була ретельно перекласти зміст навіть близько не була біля лікарні в той день.

Коли по документам все виглядало  добре, українця швидко намагаються відправити в Україну, мотивуючи це закінченням терміну легального перебування. Ніби щоб не порушувати закон, мав би виїхати, а потім легально зможе повернутися. Йому обіцяли  допомогти з виготовленням протезу, знайти роботу та допомогти у майбутньому.

– „Це рішення було прийняте агенцією праці, вони пояснювали мені, що в мене закінчується біометрія та термін перебування в Польщі, і я мушу терміново покинути країну. В той момент я не міг роздумувати і погодився, тому, що був під знеболювальними препаратами, бо минув тільки 4 день після травми” – розповідає Руслан.

Протягом 3 місяців в Україні українець лікувався за власний кошт. Гроші, які заробив за той короткий термін, пішли на лікування. Ані посередник, ані роботодавець, де він виконував роботу та втратив там руку, не цікавилися його подальшою долею.  

За кілька місяців він повернувся до Польщі і був прийнятий на роботу на ту ж саму посаду, у того самого роботодавця.  Жодної полегшеної роботи не було запропоновано. Він працював з однією рукою, виконуючи все те, що раніше робив двома руками.

Коли він звертався за допомогою до фірми та телефонував представником фірми Наталією, аби вона допомогла вирішити проблему з купівлею протезу для нього, вона блокувала його номер телефону. А коли чоловік змінював сім карту і знову дзвонив, то жінка з фірми повідомляла: „На жаль, ми нічим допомогти вам не можемо”.

Зрештою, коли Руслан вирішив поговорити з керівником фірми йому відмовляли в зустрічі.

Через якийсь час він влаштувався працювати в стайню і працює на цей час 7 днів в тиждень по 12 годин кожного дня будучи інвалідом. Доглядає 35 коней.
В обов’язки догляду за кіньми входить: годування коней, прибирання за ними.

Своєї провини роботодавці не бачать по відношенню до іноземця. І дійсно, по документах все виглядає добре для них. Руслан фактично визнав, що інцидент стався з його необережного поводження на виробництві. На виробництві була перевірка після інциденту, яка опираючи на дані,  в тому числі підписаний документ Русланом, не побачила порушень з боку роботодавця.

«Потерпілий пройшов навчання з правил безпеки там, де саме сталася подія. Основною причиною нещасного випадку стало недотримання правил безпеки робітником. Потерпілий самостійно зробив демонтаж труби від вентилятора і здійснював дії пов’язані з прочищенням без відключення машини. Крім того, в ході перевірки встановлено, що постраждалий, незважаючи на неодноразові випадки засмічення труби вентилятора, ніколи не повідомляв відповідальних осіб про цю проблему. Він щоразу самостійно вживав заходів щодо її прочищення», – надала відповідь порталу InPoland.net.pl інспекція праці.

Нещодавно Руслан нарешті отримав протез, який був куплений за рахунок фірми і коштує 80 тис. zl, але він зовсім не відповідає його потребам. Головною ціллю отримання протеза, на який так довго чекав Руслан – це допомога в роботі та зменшення навантаження при роботі. Натомість, після 2 років очікування має пристрій, який створює видимість наявності руки.

Ми запитали завод з переробки пластикових відходів, де стався інцидент про Руслана, які саме обов’язки він мав,  чи підтримували вони з ним зв’язок після нещасного випадку та чому тільки після 2 років вирішили допомогти з протезуванням. Підприємство надало офіційну відповідь, що на всі питання може відповісти посередник праці, а вони готові надати тільки

«Незважаючи на те, що це не було нашим обов’язком, як роботодавця (на той момент ми були просто користувачем послуг), ми розглядали зобов’язання надати протез потерпілому, як наш моральний обов’язок. Ми його виконали за участю найкращого відомого нам центру протезування в Польщі, який доклав усіх зусиль, щоб протез був підібраний ідеально до особливостей травми пацієнта і ступеня інвалідності, яка виникла в результаті травми.

Закупівлю ми фінансували повністю з наших коштів, забезпечили потерпілому роботу на нашому підприємстві, де він працював до тих пір, поки з причин, не залежних від нас, а випливають прямо з дій пана Данкевича, було неможливо продовжити співпрацю.

Однак, і в цей момент пан Данкевич не був залишений напризволяще, ми запропонували йому подальше працевлаштування, яке в цей момент залежить вже тільки від позиції, яку пан Данкевич буде займати – як стосовно до компанії, так і своїх співробітників, що працюють на підприємстві, утилізації відходів та обробки», – відповіла фірма, де літом 2019 року стався нещасний випадок.

Зараз життя Руслана складне. Ставши інвалідом, за 2 роки нелегкого життя він не отримав ані моральної підтримки, ані фінансової компенсації. Українець збирає докази, аби довести, що підпис він ставив в стані під сильними знеболювальними препаратами і показати, що є також вина роботодавця.  

Наш портал і наші журналісти тримають цю ситуацію на контролі та допомагають в розслідуванні справи.