На цьому тижні по всій Польщі буде оголошено національний день жалоби після смерті колишнього прем’єра Яна Ольшевського — так вирішив президент Анджей Дуда.
„Я вважаю це необхідним”, – сказав президент. Дати трауру ще не затверджені, але можна припустити, що жалобу буде оголошено в день похорону Ольшевського, тобто в суботу, 16 лютого. За останніми даними, траур може тривати до двох днів.
Ян Ольшевський помер у четвер, про його смерть було повідомлено в п’ятницю.
Кілька днів тому колишній прем’єр РП потрапив до Варшавської лікарні за адресою вул. Szaserów. Раніше вдома він втратив свідомість, і з ним не було контакту. Нещодавно покійний пройшов реабілітацію після інсульту, який отримав у 2011 році. Йому було 88 років.
Похорон Яна Ольшевського відбудеться в суботу. Того дня в Польщі, безумовно, буде оголошено національний траур, таке рішення прийняв президент Анджей Дуда. Похорон матиме державний характер. Але траур, швидше за все, почнеться в п’ятницю. За даними TVN24, „національний траур закінчиться в суботу після похоронної церемонії”. „І що це буде довше, ніж один день”, – повідомляють польські ЗМІ.
Офіційно рішення про день національної жалоби оголосить Анджей Дуда в понеділок або вівторок, після консультації з прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким.
Ян Ольшевський народився 2 серпня 1930 року у Варшаві в родині залізничників, політично пов’язаній з традиціями польського робітничого руху за незалежність. Під час німецької окупації, з 1943 року, під псевдо „Орлик” був членом конспіративної харцерської організації „Сірих шеренг”. Яко зв’язковий брав участь у Варшавському повстанні. В 1946–1947 роках діяв у молодіжній організації Польської народної партії, був задіяний у її кампанії на виборах до Законодавчого Сейму в 1947 році.
У 1953 році закінчив юридичний факультет Варшавського університету, відтоді його антикомуністична діяльність стала публічною. В 1956 році, вже працюючи в Академії наук, виступив із закликом реабілітувати Армію Крайову. В 1962 році брав участь у реактивації забороненого тоді в Польщі масонства. В 1960-х виступає адвокатом у судових процесах проти дисидентів – захищав, зокрема, Яцека Куроня, Адама Міхніка та Кароля Модзелевського. У 1976-му був співзасновником KOR (Комітет захисту робітників), під час страйкового руху у 1980 році саме на його пропозицію розрізнені незалежні профспілки об’єдналися в одну структуру „Солідарності”.
У польській політиці мав реноме доволі консервативного політика, якщо не сказати яструба; коли Валенса висував його на прем’єра наприкінці 1991 року, власне Ольшевський наполіг, щоб в його уряді не було Бальцеровича, натомість підтримував люстраційні процеси, зокрема діяльність Антонія Мацеревича, з яким співпрацював ще з часів KOR-у.
Попри близьку співпрацю з Яцеком Куронем, ідеологічно ближчим йому був Лех Качинський, його радником Ольшевський був до самої загибелі президента в Смоленську. Зрештою, щодо українського питання всі вони були однодумцями: і Лех Качинський, і Яцек Куронь різко протестували проти спроб означити Волинську трагедію як геноцид. Оприлюднена в лютому 2018 року позиція Яна Ольшевського щодо УПА є відомою ще з 1990-х років.
У конфлікті президента Анджея Дуди з Антонієм Мацеревичем підтримував останнього, критикував Ярослава Качинського за зміщення його з поста міністра оборони, попереджаючи, що це рішення може розколоти партію. З консервативних і антипопулістичних позицій дозволяв собі критикувати PiS; зокрема, критикував опартійнення судів PiS-ом. З самого початку критикував і новелізацію закону про ІНП. Власне у зв’язку з цією критикою і з’явилася його заява: „Бандера не відповідає за Волинь”.