З 17 квітня у Польщі почали діяти норми, що забороняють без спеціального дозволу робити фото чи знімати відео біля об’єктів, пов’язаних з державною безпекою.
Постановою Міністерства національної оборони, яка почала діяти 17 квітня, забороняється без спеціального дозволу робити фото чи відео, на які можуть потрапити об’єкти, що мають значення для безпеки чи оборони Польщі, а також інші об’єкти, що мають відношення до Міноборони чи критичної інфраструктури. Заборонено також фотографувати та знімати осіб, що працюють на таких об’єктах, та майно, що знаходиться на цих об’єктах.
Усі об’єкти, які підпадають під заборону, будуть позначені спеціальними інформаційними табличками, які розміщатимуть на видному місці. Інформація про заборону фото- та відеофіксації, окрім польської, подана також англійською, німецькою, російською та арабською мовами.
Виявляється, що поняття багатства у Польщі відрізняється в залежності від регіону. Проведене дослідження показало, що дохід, який на думку оточуючих визначає людину багатою, це зовсім не космічні суми.
Для дослідження фахівці Business Insider Polska брали дані за жовтень 2024 року в усіх 2477 гмінах країни. Поріг багатства розрахували за наступним методом – відносно багатим вважається той, хто отримує понад 250% місцевої медіанної зарплати.
Тож середній дохід „багатої людини” в Польщі становить 12,5 тисячі злотих на руки на місяць для самотньої особи, для пари це сума 18,7 тисячі злотих нетто на місяць, для сім’ї з однією дитиною – 22,5 тисячі злотих нетто на місяць, а для сім’ї з чотирма дітьми поріг багатства становить 33 700 злотих на руки на місяць.
Наприклад, у Відєві (Любуське воєводство) багатою вважається людина, яка отримує 9700 злотих на місяць. А вже у Єжмановій (Нижня Сілезія), такий заробіток єменшим, ніж отримує середній клас.
Тут також треба розуміти, що дохід у 10 000 злотих це зовсім різні речі з точки зору купівельної спроможності для маленького містечка та великого міста.
Станом на 28 лютого 2025 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС отримали понад 4,3 мільйона громадян України.
За даними Євростату, кількість українців, що мають тимчасовий захист в ЄС, у лютому збільшилася на 21 015 осіб (на 0,5%) порівняно з січнем 2025 року. З них найбільше українських біженців прибуло до Німеччини (+7550 осіб), Чехії (+2765 осіб) та Іспанії (+1885 осіб).
Зменшення українських біженців зафіксовано лише у двох країнах – Австрія (-430 осіб) та Франція (-410 осіб).
У червні 2024 року Європейська Рада ухвалила рішення продовжити цей статус до 4 березня 2026 року.
Фото ілюстративне
