Україна не зможе приєднатися до Європейського Союзу, доки влада в Києві не вирішить питання «Волинської різанини», заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Він підкреслив, що це питання є надзвичайно важливим для Польщі та її громадян, і без його вирішення неможливо говорити про повноправне членство України в ЄС.
«Волинська різанина» — це серія масових вбивств, вчинених у 1943 році на Волині, в тодішній Польщі, українськими націоналістами з Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). Ці події стали болючою точкою в польсько-українських відносинах, оскільки призвели до загибелі тисяч польських цивільних. Польська сторона вимагає від України офіційного визнання цих подій як геноцид та відповідного вшанування пам’яті загиблих.
Міністр Косіняк-Камиш наголосив, що Польща очікує від України конкретних дій щодо визнання та засудження «Волинської різанини». За його словами, українська влада повинна зробити кроки у напрямку примирення та відновлення історичної справедливості. Це включає офіційні вибачення, встановлення пам’ятних знаків та організацію спільних заходів з вшанування пам’яті жертв.
Польща є однією з найактивніших прихильників європейської інтеграції України, проте питання історичної пам’яті та примирення залишається важливим для польського суспільства. Косіняк-Камиш підкреслив, що вирішення цього питання сприятиме не лише покращенню двосторонніх відносин, але й зміцнить позиції України на шляху до членства в ЄС.
На даний момент офіційної реакції з боку українського уряду не надходило. Однак, у минулому представники української влади неодноразово наголошували на важливості історичної правди та примирення з Польщею. Обидві країни мають спільну історію, і відновлення довіри та взаєморозуміння є ключовим аспектом їхнього співробітництва.
Історичні питання залишаються важливими у відносинах між країнами, особливо коли йдеться про події, що мали трагічні наслідки для обох народів. Вирішення питання «Волинської різанини» може стати важливим кроком до покращення польсько-українських відносин та сприяти європейській інтеграції України.
То піздец, я в шоці. А чому поляки не мають нічого до німців?Блядь з 1939 по 1945 рік,вбивали, гвавтили,знущалися німці над ними,а вони доїбалися до українців???Чи то блядь ще не зрозуміло то жидва комуняки блядські перебиралися в мундири УПА?Курва мать,як можна бати такими Довбойобами?
чекаємо від поляків дзеркальних дій за пацифікацію, операцію вісла, розстріл без суду і слідства військовополонених, яких угорська сторона передала полякам після падіння Карпатської України в міжвоєнний період.
яким же тореба бути дебілом, щоб таку глупоту пєрдолити…… чекаємо коментаря міністра фінансів Польщі про екологічний стан каховського водосховища. поляки перевершують нас в мистецтві розесраня з сусідами
Ого, яке однобоке висвітлення подій 1943 року на Волині.
„Волинська різанина” – термін, який розганявся ще радянською владою, а тепер і московською. Сучасні історики визначають ці події – як Волинську трагедію. Адже жертви були як серед польського населення, так і серед уккріїнського. І все почалось із прьтистоянь між українськимми та польськими селянами, оскільки політика поляків щодо українців була кабальною. А упівці вже згодом стали на захист укрїанського селянина.
До того ж, кількість жертв з польського боку, яку так так часто нам нав’язують пропагандистські статті на кшталт цієї, нічим не підтверджена. За оцінками сучасників, кульість українських жертв майже тотожна кількості польських. Безумовно, ці події – велика трагедія, але не для одного народу, а для обох – і для українського і для польського.