Українська громада, яка налічує понад мільйон осіб і відіграє дедалі більшу роль у розвитку польської економіки, могла б отримати право голосу та політичне представництво. Як повідомляє видання Європейська правда, за умови спрощення процедури отримання громадянства українці могли б мати своїх представників у Сеймі вже на виборах 2027 року.
За оцінками аналітиків, близько 70–80% українців із довгостроковими дозволами на проживання готові були б подати заявку на отримання громадянства. Це могло б додати до виборчого корпусу від 400 до 500 тисяч нових виборців. Однак частина польських політиків, зокрема лідер партії «Конфедерація» Славомір Менцен, виступає категорично проти такого сценарію, заявляючи, що «українські політики в Сеймі» загрожуватимуть національним інтересам Польщі.
Соціолог з Університету SWPS професор Адам Лещинський наголошує, що побоювання політиків безпідставні, адже українці поки що не становлять електоральної сили.
Без права голосу вони залишаються поза політичними розрахунками. Навіть якщо кількість натуралізованих осіб поступово зростає, це не змінить баланс сил у найближчі роки.
За словами вченого, розширення виборчих прав для іноземців, які постійно проживають у Польщі, стало б свідченням зрілості польської демократії.
Подальший розвиток ситуації залежить від ініціативи президента Кароля Навроцького. 29 вересня він подав до Сейму законопроєкт, який передбачає подовження мінімального терміну проживання для отримання громадянства з трьох до десяти років. Якщо документ буде ухвалено, процедура набуття громадянства може тривати до 15–20 років. Європейська правда назвала цю ініціативу «символічним закриттям дверей» для інтеграції українців у політичне життя Польщі.
