Після інавгурації новообраний президент, попри скандали та гучні заяви які весь час його супроводжують, одразу заявив про намір збільшення, модернізації та посилення війська для обороноздатності Польщі, тож заробітна плата в польському війську суттєво зросла. Це підтверджує його безпекову політику на тлі російсько-української війни. Президент підкреслив, що Польське Військо повинно збільшитися до 300 тисяч осіб, мати стабільне фінансування та активно співпрацювати з НАТО. Реагував на загрози (напад дрона) та очолив обговорення нової Стратегії національної безпеки.
За перші сто днів на посаді президент Кароль Навроцький продемонстрував активну законодавчу і політичну діяльність: подав до Сейму 11 законопроєктів, підписав 70 законів, ветував 13, призначив 22 генералів, 64 суддів та судових асесорів. Провів 11 закордонних візитів, серед яких два до США, і більше 20 внутрішніх поїздок. Активно використовував президентські повноваження як інструмент впливу, зокрема у правовій сфері та кадрових питаннях судів, відхиливши 46 кандидатур через підозру на політичну активність.
Президент Польщі Кароль Навроцький назвав Російську Федерацію найбільшою загрозою для Польщі. Він ставить перед собою мету змінити конституцію Польщі. За цей час глава Польщі ветує закон про допомогу Україні, припиняючи доступ до Starlink, що мав забезпечувати інтернет-зв’язок в Україні, а також сприяти збереженню адміністративних даних української сторони у безпечних умовах. Кароль Навроцький відмовився підписувати закони про допомогу українцям у Польщі, тож машини на українських номерах обов’язково тепер реєструють, а роботодавці перевіряють умови працевлаштування.
У законодавчій сфері Навроцький ініціював значні реформи: зниження цін на енергію на 33%, інвестиційні проєкти в транспорт та морські порти, соціальні ініціативи («PIT Zero. Родина плюс», захист села, десятирічна заборона продажу землі іноземцям, індексація пенсій). Президент також заклав основу для підтримки проривних технологій і історичної дипломатії, а правовий баланс відновлював через Раду з реформування державного устрою та протидію втручанню уряду в судову систему.
Оскільки новообраний президент колись очолював Інститут національної пам’яті Польщі, не обійшлося без історичної політики щодо України і не тільки, наприклад, знову піднімалося питання репарацій від Німеччини за Другу світову війну. Президент Кароль Навроцький на історичному півострові Вестерплатте у Гданську вимагав компенсацій, наголосивши на мільйонах жертв і масштабних руйнуваннях з 1939 року.
Зовнішня політика була активною: відновлено контакти у Вишеградській групі та Тримор’ї, проведено переговори з лідерами США, країн Балтії, Данії, Італії, Франції та участь у G20. Водночас президент виступає проти “надмірної імміграції” та непродуманих кліматичних ініціатив ЄС.
Не можна залишити непоміченими відчайдушні намагання боротьби Навроцького з так званою “Бандерівською Ідеологією” в Польщі. Кароль Навроцький направив до Сейму поправки до Закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу. Президент пояснив, що запропонована поправка має на меті протидіяти запереченню “Волинської різанини” та запобігати поширенню ідеології яку згодом у Польщі намагатимуться впровадити під не історичною назвою “бандеризм”. Після чого Українськи історики в тому числі доктор і депутит Верховної Ради Володимир В’ятрович виступлять разом засуджуючи подібну політику пам’яті Польщі. На щастя попри активні спроби законопроект так і не був узвалений, Сейм завернув закон президента про «пропаганду бандеризму». Президент Польщі Кароль Навроцький закликав до симетрії у відносинах з Україною та запросив Володимира Зеленського до Варшави.
Політично Навроцький зміцнює позиції на правому фланзі: він позиціонує себе як «президента всього правого спектру», потенційно формуючи центр коаліційних сил до 2027 року. Його популярність залишається високою: понад 55–57 % поляків позитивно оцінюють його діяльність, проте прогнозується, що зростання конфронтації з урядом може призвести до падіння рейтингу.
Також є дивним той факт, що чергове вето наздогнало законопроєкт, який мав надати мові мешканців Вілямовіц у Сілезії статус регіональної. Чи значить це, що новообраний президент підтримує більше централізовану польську культуру і менше схильний підтримувати ініціативи спрямовані на розвиток культури національних меншин? Час покаже. При цьому, що найцікавіше, українська мова стане обов’язковим предметом на іспитах.
Президент Кароль Навроцький ініціював зміни до Закону про громадянство (вимагатиметься офіційно проживання не 3 а 10 років у Польщі) та підписав програму «1000 Плюс» для сімей із двома і більше дітьми. Навроцький також оголосив, що підписаний ним закон про допомогу українським біженцям є «останнім». Про це він заявив під час зустрічі з виборцями, підтвердивши позицію, що особлива соціальна підтримка для українців буде завершена після проведення чинної формули виплат.
З 2026 року в Польщі змінюється трудове та податкове законодавство, періоди підприємницької діяльності та роботи за договором доручення зараховуватимуться до стажу, сумніви в податкових фактах вирішуватимуться на користь платника, а безкоштовне проживання у центрах колективного розміщення зберігається лише для пенсіонерів, людей з інвалідністю та багатодітних сімей.
Щодо громадян України ситуація залишається непередбачуваною через стан польсько-українських відносин: відчувається зниження суспільного інтересу до підтримки України у війні з Росією, водночас формальні та мінімальні міжнародні контакти з Україною зберігатимуться. Наразі, за спостереженнями, виборчі обіцянки чинного президента виконуються. Українцям варто продовжувати підтримувати ЗСУ та пам’ятати, що попри зміну влади у Польщі, Європа зацікавлена у збереженні власної безпеки, інтегральною частиною якої залишається Україна.
Аналіз підготовлено Аналітичним центром Європейської Організації «Буря Розквіту».
