Днями Україна оприлюднила цифрову базу даних жертв польсько-українського конфлікту 1939–1947 років. До неї увійшли документи центральних, обласних та галузевих архівів України, раніше невідомі документи СБУ та Служби зовнішньої розвідки України. Над створенням бази даних працював Український інститут національної пам’яті.
Про це днями повідомило Посольство України у Польщі.
Оприлюднення архівних документів відбулося в рамках презентації історико-географічної програмної інфраструктури «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років», що організована в рамках ініціативи Президента України Володимира Зеленського та відбулася 8 вересня в Українському інституті національної пам’яті.
У базі зібрано майже 3000 даних про жертв з української та польської сторони конфлікту. Історики говорять, що надання архівним даним публічності допоможе краще дослідити трагічні сторінки спільної історії, посприяє історичному діалогу між Україною та Польщею, встановленню ще кращих добросусідських відносин між двома країнами.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров повідомив, що всі дані можна знайти в інтернеті. Жодних проблем із доступом до цієї інформації не повинно виникати. Він наголосив, що оприлюднені дані — це лише перший крок. Цифрова база і надалі буде поповнюватися тисячами нових документів, а сьогоднішня цифра — 2700 архівних документів найближчим часом зросте до 5000. Відкритий доступ дослідників до неї стане підґрунтям для нових наукових досліджень.
— «Наша головна мета – зберегти пам’ять про жертв і гідно їх вшанувати. Дайте історикам говорити про минуле, політики хай говорять про майбутнє», – зазначив Олександр Алфьоров, закликавши польських колег до верифікації фактів та даних про жертв тих трагічних подій під час відкриття презентації бази даних 8 вересня.
Заступник директора центру діалогу ім. Юліуша Мірошевського Лукаш Адамський у коментарі SLAWA TV зазначив, що оприлюднення даних жертв польсько-українського конфлікту 1939–1947 років, їх інтерпретація та історична оцінка відіграють важливу роль у польсько-українських взаєминах сьогодні.
Українському інституту національної пам’яті від Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України передали нововіднайдені документи — 15 справ у 28 томах, які стосуються діяльності спецслужб СРСР як проти українців, так і проти поляків.
Заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук зазначила, що Україна готова до співпраці, відкриття і обміну архівами та чесного діалогу без політизації і використання пам’яті загиблих у поточній політичній боротьбі.
— «Кожна жертва заслуговує на молитву і гідне вшанування – з якого б боку вона не була, польського чи українського. І тут сьогодні зібралися люди, які хочуть і вміють будувати мости порозуміння між нашими народами. Мости, які передбачають двосторонній рух», – цитує слова Ірини Верещук Український інститут національної пам’яті на своєму офіційному сайті.
Також Ірина Верещук наголосила, що українці вдячні Польщі і завжди пам’ятатимуть, як у 2022-му поляки відкривали для біженців з України свої домівки і свої серця, і висловила сподівання, що наша спільна історія не буде зброєю нашого спільного ворога – росії, а стане підґрунтям для розбудови міцних добросусідських стосунків.
Представники від Польщі, які були запрошені до участі в заході, наголосили що відкриття українською державою архівів та проведення пошукових робіт є важливим кроком та зазначили, що Польща підтримує Україну у війні проти ворожої Росії.
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов відзначив, що для них сьогодні є пріоритетом оцифрування документів, які стосуються подій на Волині. Протягом двох років 301 тисяча архівних аркушів буде оцифрована і викладена у вільний доступ, щоб висновки робили історики.
— «Ми не інтерпретуємо факти, ми лише зберігаємо архіви», – сказав Анатолій Хромов.
