Оголошено фіналістів Центральноєвропейської літературної премії «Ангелус» (пол. Nagroda Literacka Europy Środkowej «Angelus») — літературної відзнаки, яку вручають щороку, починаючи з 2006 р., за найкращу прозову книгу, опубліковану польською мовою у попередньому році. Організатором і фундатором премії є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи.
Минулого року премію вперше в історії її заснування отримав поляк – Мацей Плаза. Однак є письменники з Австрії, Болгарії, Росії, України та Чехії.
Грошовий еквівалент буде оголошено 19 жовтня, під час нагородження, в Капітолійському театрі
Отже, цьогорічними фіналістами стали:
1. Б’янка Беллова, «Озеро», переклад Анна Радван – Жбііковська, Видавництво Afera (Чехія)
Борос, рибальське село десь на кінці світу, на забрудненому озері, Дух якого гнівається на людей. Маленький хлопчик Намі живе з бабусею та дідусем. Одного разу Намі залишається сам; він повинен вирушити в невідоме, щоб дізнатися, що шукати в житті, і повернутися додому, щоб знайти його. Проплисти довкола зловісного озера, щоб остаточно зануритися в нього і пізнати найглибшу таємницю.
2. Георгій Господинов, «Фізика смутку», переклад Магдалена Пітлак, Літературне видавництво (Болгарія)
В останньому романі саме передчуття наближення кінця змушує головного героя зібрати всю інформацію, щоб дістати шанс пережити смерть епохи. Праця – це спроба зупинити час. Мільєнко Єргович називає твір болгарина «останнім романом світу».
3. Сергій Лебедєв, «Межа забуття», переклад Гжегож Шимчак, Видавництво Клароскуро (Росія)
Дебют Сергія Лебедєєва – це історія про втрату національної пам’яті та її моральні наслідки для особистості. Геолог подорожує крайньою північчю Росії, щоб відкрити правду про таємничого друга сім’ї, який врятував йому життя, і якого він знав лише як Другого Діда. Серед казарм колишніх ГУЛАГів він знаходить світ, приречений на зникнення.
4. Крістоф Рансмайр, «Імперський годинникар», переклад Яцек ст. Бурас, Jagiellonian University Press (Австрія)
Алістер Кокс, англійський годинникар і творець автоматів, після трагічної смерті дочки відмовляється від свого ремесла й впадає у відчай. Він знаходить шанс на порятунок у несподіваній пропозиції – сам імператор Китаю просить приїхати до Забороненого міста і створити три годинники, яких світ ще не бачив. Однак , запрошення та щедрі обіцянки всемогутнього монарха виявляються чимось іншим.
5. Саша Маріанна Зальцманн, «Позаду», переклад Агнешка Вальчі, Prószyński i s-ka (Німеччина, народилася в Росії)
Перше речення роману відображає тагедію молодої героїні – «я не знаю, куди ми їдемо, всі інші це знають, я ні». Мала Алі вирушає в далеку подорож, – від Москви до Берліна. Далі в книзі Алі, вже доросла, шукає свого брата-близнюка Антона, але цей пошук – це також можливість віднайти власну особистість.
6. Юрій Винничук, «Танго смерті», переклад Богдан Задура,
Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka Jeziorańskiego (Україна)
Оформлена з тонкою іронією, історія справжньої дружби в трагічні часи, переплетена з історією Мирки Яроша, своєрідного читача та дослідника давніх рукописів у 90-х роках у визволенні України. Поляк, українець, єврей та німець, – сини полеглих учасників боротьби за незалежність України 1918 року, – виростають у міжвоєнному Львові під опікою матерів-одиначок.
7. Поліна Єребкова, «Мурашка в банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр. », Переклад Агнешка Книт, Міхал Б. Ягелло, Фонд Центру КАРТА (Росія)
Кінець дитинства з жорстокою війною на задньому плані. Поліні Єребковій – лише 9 років, коли перші бомби падають на Грозний. У шкільних зошитах протягом наступних 10 років вона пише своє дорослішання у світі, в якому кожен може стати ворогом чи рятівником. Вона народилася і жила в Грозному, походить з багатонаціональної родини, в якій є і чеченці, і росіяни. Її щоденники – це, насамперед, свідчення того, що триває війна з цивільним населенням.
Книги були відібрані журі Angelus у складі: Микола Рябчук (голова), проф. Марцін Цінський, Уршуля Гленськ, Ришард Криницький, Анна Насіловська, проф. Малгожата Шпаковська та проф. Пйотр Слівінський
Нагадаємо: першим переможцем, у 2006 році, став український письменник та поет Юрій Андрухович. Далі були: австрієць Мартін Поллак, угорець Петер Естерхазі, білоруска Світлана Алексієвіч, румунка Варуджан Восгаян, і 2018 році, поляк Мацей Плаза.
До зустрічі 19 жовтня у Капітолійському театрі!
Інформація та фото: wroclaw.pl
