Юрій Винничук — надзвичайно популярний в Україні та світі письменник, журналіст, редактор, мовознавець, перекладач, у розмові для inpoland.net.pl погодився привідкрити завісу своїх найближчих планів. Митець планує багато, зокрема можуть радіти польські прихильники — пан Юрій вирушає в тур містами Польщі зі своїм новим романом. Нова книга — це продовження культового«Аптекаря»: ті ж відьми, катування, страшні магічні книжки, бальзами, отрути і трохи сексу. Куди ж без нього, всі твори письменника насичені неймовірним еротизмом та магією.
Нововиданий роман Юрія Винничука, однозначно, належить до найочікуваніших новинок цього року. Польські поціновувачі творчості львівського письменника можуть радіти — вже за півроку пан Юрій відвідає Польщу.
До слова, мій сьогоднішній співбесідник — не тільки відомий літературознавець та публіцист, а й двічі лауреат премії „Книга року ВВС”. Хто як не пан Юрій розмовляє польською без східного акценту. Ніхто з українських письменників та поетів не сидів так багато у польських бібліотеках. Джерела — ось мета Юрія Винничука. Він вивчив їх від А до Я. І все для того, щоб надати історичної достовірності кожному написаному твору. Тільки для “Танго смерті” письменник перевернув гори історичних джерел з епохи передвоєнного Львова. Хто читав — той зрозуміє, хто не читав — однозначно мусить це побачити! Що ти знаєш про Львів, якщо ні разу не тримав в руках нічого з творчості Винничука? Це може бути все що завгодно — від «Житіє гаремноє» до газети “Post-Поступ”. З кавою чи без, сідаєш смакувати літери, вони особливо “пишні” виходять саме з рук пана Юрія.
На інтерв’ю для inpoland.net.pl Юрій Винничук погодився не одразу, чекав конкретних дат туру-презентації нового роману продовження „Аптекаря”. Тож, зрозуміло, розмову почнемо саме про цю новинку. До слова „Аптекар” став одним із переможців Всеукраїнського рейтингу „Книжка року” (2015). До написання роману пан Юрій, зрештою як завжди, підійшов професійно — перечитати великий масив літератури, архівних документів, у тому числі й тих, які стосуються не тільки Львова, але й інших європейських середньовічних міст. Тільки після цього взявся відтворювати середньовічне життя міста.
Вітаю!
– Пане Юрію, незабаром у книгарні надійде ваш черговий роман? Коротко, про що ваше нове „дітище”? Звідки черпали натхнення під час написання роману і скільки часу вам це зайняло?
– В мене нові романи виходять не скоро, а якраз на вересень під час Форуму видавців у Львові. Новий роман – це продовження «Аптекаря». Це історичний роман про Львів 1648 року, де головними героями я аптекар, львівський кат, юна чарівниця та інші.
Натхнення не потребую – сідаю і пишу. Або сідаю і – не пишу. Тоді займаюся чимось іншим – наприклад, упорядковую антології. На роман я зазвичай витрачаю рік. Але обдумую його значно довше.
– На коли очікувати переклад книги іноземними мовами, а зокрема польською. І чи вже викупив хтось права на це? Коли роман надійде у продаж в Польщі?
– Зараз вийшов польський переклад «Танґа смерті». Перед тим його переклали німецькою, хорватською, чеською і англійською. Також хорватською вийде роман «Цензор снів».
– Пане Юрію, на коли очікувати ваш тур-презентацію в Польщі. Прихильники чекають як у Варшаві, так і у Вроцлаві? Відвідаєте ці міста? І які ще додатково?
– Видавці обіцяли тур в другій половині року. А які міста будуть заплановані – я не знаю.
– Якщо не секрет, над чим зараз працюєте? Є вже якісь творчі плани чи нариси? Може щось з епохи національного відродження Галичини? Ви перечитали стільки джерел перед написанням книг, діалоги у ваших книгах практично автентичні і відповідають епохам в яких відбувається дійство. Як це у вас виходить? Звідки та літературна магія?
– От завершу роман про аптекаря і візьмуся за інший. У нас із Андрієм Курковим визрів план написати спільний роман. Для цього ми їздили в Карпати і там обдумували та дискутували. Але розголошувати сюжету не можна.
– І на останок, скажіть пане Юрію, яка на вашу думку різниця між коханням, любов’ю та закоханістю? Чи не це є творчим „началом” митців, в тому числі і літераторів?
– Закоханість може бути постійною рисою будь-якого митця, а кохання, на жаль, триває коротко. Нема нічого жахливішого за вічне кохання.
Сердечно дякую за розмову!
Світлина з особистого архіву Юрія Винничука.