Військовий облік українців за кордоном: коли та як почне працювати?

Під кінець 2022 року Кабмін України схвалив постанову „Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, яка викликала багато питань серед українців, які давно проживають закордоном.

Як ми повідомляли раніше, 30 грудня з’явилася постанова №1487 від 30 грудня, яка запроваджує для військовозобов’язаних українців закордоном необхідність ставати на військовий облік.

Закордонні дипломатичні установи отримали нові повноваження та обов’язки, зокрема:

• інформування громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;

• сприяння поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);

• повідомляння у 7 денний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;

• вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку. Список зберігається в закордонній дипломатичні установі України протягом 5 років.

Окрім того зняття з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше 3-ох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

Постанова входить в силу протягом 6 місяців з дня опублікування, тобто ближче до середини 2023 року.

Портал inPoland.net.pl звернувся з офіційним запитом до МЗС України та посольства України в Польщі з проханням прокоментувати постанову та розповісти більше про процедуру, як все може виглядати.

МЗС поінформувало, що станом на сьогодні (30 січня 2023 року), ще триває підготовка до виконання постанови Кабміну. Скільки займе часу, щоб з’явилася конкретна інформація, як відбуватиметься процес, яка інформація буде потрібна для ведення реєстру, як виглядатиме механіка процесу поки важко назвати.

У прес-службі відомства повідомили, що можливо знадобиться прийняття додаткових рішень і додали, що як тільки з’явиться чітка інформація, безумовно вона буде донесена до громадян.

Посольство України у Польщі не відповіло на офіційний запит, але прес-секретар у телефонній розмові перед відправкою нашого запиту запевнила, що напевно всі покладені обов’язки на них будуть виконані.

У Польщі дипломатичні установи і так переобтяжені різними справами. Після повномасштабного вибуху війни з росією, масового приїзду біженців, якогось суттєвого збільшення штату консульських працівників не відбулося. Додаткові обов’язки без збільшення кількості працівників може означати, що окремим іншим питанням приділятиметься менше часу.

Багато чоловіків призовного віку, військовозобов’язаних задають питання відносно того, яким чином дипломатичні установи мають “сприяти” поверненню українців додому в разі мобілізації?

Юристи ініціативи „Юристи України” поінформували в Телеграмі, що в українському законодавстві немає чітко прописаного механізму, який би передбачав процедуру “сприяння” поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час.

Однією з класичних форм співпраці між державами є екстрадиція. Але вона застосовується лише до тих, хто скоїв кримінальне правопорушення. Перебування українців за кордоном не злочин. Не зможуть військовозобов’язаних українців і депортувати, бо така процедура не може застосовуватися дипломатичними установами, а лише винятково судом до осіб, які злісно порушують порядок країни, де перебувають.

Нашим законодавством також не передбачено відповідальності за неповернення в Україну без поважних причин після введення воєнного стану. Єдине, що може загрожувати чоловікам — після повернення додому – можливість накладення штрафу від 3400 до 5100 гривень за неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у воєнний час відповідно до закону “Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку