Можливий вступ України до Європейського Союзу викликає у Польщі дискусії щодо майбутнього аграрної політики, розподілу європейських коштів та конкуренції на спільному ринку. Одним із головних побоювань польської сторони є збільшення площ сільськогосподарських земель ЄС після приєднання України, яка може додати до європейського аграрного сектору близько 32,7 млн гектарів орних земель.
Це, на думку частини польських фермерів та експертів, може вплинути на розмір майбутніх дотацій для інших країн-членів.
За словами головного аналітика Варшавського інституту підприємництва Андрія Стройного, існують два можливі сценарії розвитку подій. За негативним сценарієм, у разі отримання Україною повного доступу до Спільної аграрної політики ЄС без перехідного періоду, фінансування Польщі може скоротитися з 25 млрд євро до 15,3 млрд євро протягом семи років, а втрати польського аграрного сектору можуть становити близько 11 млрд євро. Водночас реалістичніший сценарій передбачає поступову інтеграцію України до європейської аграрної системи із запровадженням обмежень для великих отримувачів коштів та перехідного періоду.
Експерти наголошують, що скорочення аграрного бюджету Польщі пов’язане не лише з можливим вступом України до ЄС. Європейська комісія вже планує реформувати Спільну аграрну політику та зменшити загальний обсяг фінансування. Водночас інтеграція України може створити нові економічні можливості для Польщі — зокрема у сфері переробки, логістики, транспорту та спільного експорту продукції. Польська промисловість може отримати доступ до української сировини, а український ринок у післявоєнний період може стати перспективним напрямком для польських виробників.
uВодночас експерти зазначають, що український та польський аграрні сектори мають різну структуру, що створює можливості для співпраці, а не лише конкуренції. Польща традиційно сильна у виробництві та переробці м’ясної й молочної продукції, тоді як Україна спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур. На думку аналітиків, ключовим питанням стане запровадження перехідного періоду, адаптація українських виробників до стандартів ЄС та реформа аграрної політики Союзу.
