З наступного року PIP матиме право перетворювати цивільно-правові договори на трудові договори, якщо побачить, що характер виконання робочих обов’язків працівника має відповідні ознаки роботи «на ставку». Як стверджують експерти, найбільше від цього постраждають не підприємства, а іноземні працівники.
1 січня 2026 року має набути чинності поправка до Закону про Національну інспекцію праці, яка може призвести до значних змін на польському ринку праці. Законопроект, підготовлений Міністерством сім’ї, праці та соціальної політики, передбачає, серед іншого, дозвіл інспекторам перетворювати договори про виконання певних робіт (договори доручення або контракти B2B) на трудові договори (умови о праце).
Проти таких змін виступають підприємці, а профспілки, навпаки, підтримують їх.. Центр урядового законодавства розкритикував запропоноване рішення. У своїх коментарях до законопроекту він зазначає, що положення порушує конституційні принципи свободи підприємницької діяльності, свободи вибору та професійної діяльності, а також свободи вибору місця роботи.
Як прокоментував майбутні зміни Артур Корнатовський, менеджер з правових та адміністративних питань у Smart Solutions HR, внесення змін до закону не обов’язково означає лише переваги для працівників та проблеми для роботодавців. На його думку, реформа в першу чергу торкнеться галузей, які роками будували співпрацю на підставі цивільно-правових договорів або B2B, зокрема ІТ, логістика, будівництво, роздрібна торгівлю та безпека.
Експерт пояснив, що збільшення трудових договорів може призвести до зростання витрат на оплату праці, що, у свою чергу, призведе до зростання цін на послуги та товари, що може ще більше прискорити інфляцію. Вищі витрати на зарплату також можуть означати необхідність скорочення кількості працівників та перехід на більш автоматизоване виробництво.
З одного боку, запровадження цих змін покращить індивідуальне становище більшості працівників. Робота «на ставку» забезпечить повний захист згідно з трудовим законодавством, соціальні гарантії, а також право на відпустку, лікарняні та батьківські виплати.
Попри покращення професійного становища, для багатьох працівників перехід на умову о праце ознчатиме меншу зарплату на руки.
У Smart Solutions HR зазначають, що реформу можуть найбільш гостро відчути іноземці, які працюють у Польщі, та компанії, які їх наймають. Це пояснюється тим, що іноземці часто працевлаштовуються в Польщі за цивільно-правовими договорами – насамперед завдяки гнучкості цих форм та існуючій ринковій практиці. Водночас їхнє право на роботу та проживання суворо пов’язане з умовами, зазначеними в дозволі на роботу, декларації або посвідці на проживання, включаючи тип договору з роботодавцем або клієнтом. Зокрема за умовою злеценя іноземці можуть працювати більше годин, а отже і отримувати більшу зарплату.
Фахівці пояснили, перехід з умови злеценя на умову о праце для іноземців може бути питанням, чи залишатися в Польщі, чи ні. Якщо інспектор PIP визначить, що договір доручення іноземця слід вважати трудовим договором, і видасть рішення про його перетворення, виникає невідповідність: в документі, що легалізує роботу. Наприклад, якщо іноземець за документами працює на підставі договору доручення, але насправді працює на підставі трудового договору, це означає, що подальша робота є незаконною до моменту отримання нового дозволу. Якщо роботодавець вчасно не виконає формальності, іноземець втрачає можливість легально працювати.
На час отримання нового документа працівник повинен призупинити свої обов’язки, що для нього означає відсутність доходу та тривогу за майбутнє, тоді як для підприємства це означає простої, нестачу персоналу та реальні фінансові втрати.
Артур Корнатовський наголошує, що у крайніх випадках іноземці можуть виїхати з Польщі та шукати роботу в іншій країні. Хоча метою реформи є покращення умов праці для працівників, певні категорії потребують додаткових захисних заходів, щоб уникнути погіршення їхнього становища.
Фото ілюстративне
