Поїду за кордон, влаштуюся на роботу і повернуся з повним гаманцем грошей. Таку картину дуже часто уявляють собі наші заробітчани. Якою ціною нашим землякам даються польські злоті? Часто працювати доводиться по півдоби, праця важка та виснажлива, при цьому доводиться виконувати її за жахливих умов.
Яскравим прикладом є життєва драма українки Олени Романенко, яка втратила руку під час роботи у пральні. У хімчистці під Познанем Олена пропрацювала лише кілька тижнів. Про випадок згадує неохоче, каже ситуація була звичайна, у простирадло потрапила наволочка і вузол засмоктало до сушильної машини. Дівчина кинулася діставати білизну, але запобіжник не спрацював – і її руку затягла сушка. Рука Олени буквально смажилася за температури 190 градусів упродовж години. Господар підприємства заборонив рятувальникам ламати стару пральну машинку, намагаючись зберегти техніку. Техніка виявилася важливішою аніж життя дівчини.
„Та машина, на якій я працювала, дуже часто ламалася. То вона взагалі цілий день не працювала, тільки на вечір. Так часто машина ламалася, що нас перекидали з однієї машини на іншу. 15 грудня я приступила до роботи о 10 ранку. Моя робота полягала в тому, щоб причіплювати простирадла. Щоб так щось забирати, то я не мала цього робити. Інструктаж мені ніхто не проводив по тій машині. Але згодом одна жінка почала говорити, що треба виймати, якщо там буде якась „бомба” чи вузол на простирадлі”, – розповіла жінка українським ЗМІ („Ранок з Інтером”) про свої умови праці.
За словами Олени, вона збиралася прибрати вузол і її руку втягнуло до пралки.
„Я кричала дуже голосно. Підбігла через деякий час дівчинка, з якою я працювала. Приїхала швидка (через 10-15 хвилин), почали мені відразу колоти обезболювальні, але вони не допомагали. Біль був просто жахливий. І коли рятувальники хотіли різати машину, власник пральні сказав, що цього категорично не можна робити”, – розповіла українка.
Майже годину, за словами бідолашної, довелося чекати на майстрів, які мали розкрутити машину.
Справжня драма розігралася, також у житті іншої української заробітчанки Оксани Казанчин, яка приїхала на роботу до Познані. В даний момент жінка паралізована — не говорить і не їсть. Оксана Казанчин потрапила до лікарні лише після того, як цією справою зайнялася місцева поліція. Шокуючий інцидент стався кілька днів тому в одній з компаній в районі Познані. Громадянка України, яка працювала на легальній роботі раптово впала під час виконання рутинних завдань, як пізніше виявилося — у неї стався інсульт. Жінці не було надано необхідної миттєвої допомоги, яка є надзвичайно важлива у перші хвилини після інсульту. Працедавець бере майже повністю паралізовану працівницю, відвозить її до парку в сусідньому місті, залишає на лавці і дзвонить в поліцію, що хтось п’яний валяється на вулиці.
За повідомленням сестри Оксани Казанчин, яка працювала на тій же розфасовці овочів, поляки відмовився викликати швидку допомогу для спаралізованої бідолашної жінки. Замість швидкої допомоги на завод приїхав власник. Чоловік заніс жінку у машину і довгий час кружляв з нею по вулицях Środy Wielkopolskiej. Спочатку спробував висадити жінку, яка знаходилася в критичному стані на автобусній зупинці. Потім погодився зателефонувати до поліції за умови, що жінки повідомлять офіцерам, що вони не знають його. – Він просив не говорити, що ми знаємо його, ми сказали, що він тільки допоміг нам”, – каже Наталя Козанчин сестра Оксана Козанчин. Оксана вижила і зараз лікується в лікарні MSW в Познані.
За офіційними підрахунками Польської інспекції праці на теренах РП неофіційно працює більше 800 000 громадян України. Тобто ніяких лікарняних, страхівки та впевненості у завтрашньому дні тощо. Українці дуже довірливі, не знають польської мови, тому їх так легко обвести навколо пальця. Що ж робити, щоб уберегти себе від небезпеки бути обманутими. Про це розповідає журналіст inpoland.net.pl, спеціаліст у справах міграції та легалізації іноземців у Польщі Софія Абдукадирова: “В першу чергу слід переконатися, що фірма володіє ліцензією, а також уважно прочитати документи, які підписуєте під час працевлаштування та вимагати, щоб їх писали зрозумілою для вас мовою”.
– Слід пам’ятати, що так звані цивільні умови, їх ще називають у Польщі сміттєвими, зовсім вас не захищають як працівника та як громадянина іноземної держави, який приїхав працювати в Польщі. Не рекомендую підписувати такі умови, офіційно їх називають umawa na zlecenie, слід лише давати свою згоду на договір, який носить назву umowa o prace” – зазначає Софія Абдукадирова.
Найбільше в Польщі бракує ряду робочих професій, таких як кухарі, фасувальники, прибиральники, працівники в сфері с/г, а також фахівців — інженерів-механіків, монтажників, технічних працівників.
Міністерством сім’ї, праці та соціальної політики РП вже склало повний перелік дефіцитних професій, до яких належать: водії вантажних автомобілів, каменярі та пов’язані з ними професії, покрівельники, фіксатори та споріднені фахівці по покриттю дахів, оператори землерийного обладнання, водіїв поїздів (машиністи) та оператори підйомного транспорту (крановщики), зварювальники та споріднені професії, слюсарі та пов’язані з ними професії, будівництво та пов’язані професії, наприклад електрики та споріднені фахівці, техніки-електроніки та пов’язаних з ними фахівці, електрики, інженери для промисловості та виробництва, медсестри без спеціалізації або з спеціалізацією, лікарі-фахівці (з 2-го ступеня спеціалізації або зі званням спеціаліста), розробники додатків (програмісти), аналітики комп’ютерних систем, дизайнери та адміністратори баз даних, розробники мережевих та мультимедійних програм, фахівці з розробки інформаційних систем тощо.
За місяць праці в Польщі, в середньому фізичному працівнику можна заробити до 30 000 гривень, от тільки викладатися доведеться на повну. За офіційними даними в даний час на теренах Польщі працює близько 2 млн. громадян України, які переказали на Батьківщину більше 100 млрд. гривень. Фахівці попереджають, що робота є, заробити можна, однак слід остерігатися шахраїв та недобросовісних працедавців.