Пальмова (Вербна) Неділя у Польщі асоціюється з різнокольоровими пальмами та офіційним початком Страсного тижня.
Пальмова Неділя відзначається в пам’ять про урочистий в’їзд Ісуса до Єрусалиму, який відбувся рівно за п’ять днів до його розп’яття. Вербна Неділя є початком Страсного тижня. Цього року свято припадає на 24 березня. Цей день нагадує вірянам про належну підготовку до Великодня, а саме про сповідь, участь у Євхаристії та особисте навернення.
Вербна Неділя у Польщі має свої традиції, зокрема урочисту ходу, в яких беруть участь віруючі з пальмами. Це своєрідне відтворення біблійної сцени, в якій люди клали плащі та пальмові гілки до ніг Ісуса.
В багатьох країнах для цього ритуалу і досі використовують пальмове листя або оливкові гілки. У польському кліматі такі рослини не ростуть, тому використовуються штучні пальми (висушені гілочки верби, прикрашені різнокольоровими стрічками та паперовими квітами). Ця традиція часто супроводжується змаганнями на найвищу чи найгарнішу пальму. Однак головним є не наявність святкової прикраси, а єднання з Христом.
Цікавим фактом є те, що Пальмову Неділю раніше називали „Квітною”, тому що зазвичай вона припадала на час появи перших квітів. Сьогодні, окрім процесії з пальмами та їх приготування, цього дня в багатьох містах Польщі відбувається Хресна хода.
Пальми освячують в костелі. Вважається, що ці символічні гілочки мають особливу силу. Здавна люди використовували ці букети протягом усього року. Вийшовши з церкви, били один одного свіжоосвяченими пальмами, а після повернення додому торкалися нею домочадців і тварин: такий ритуал мав принести здоров’я, життєві сили і репродуктивні сили. Також люди приписували пальмам цілющі властивості.
За народними віруваннями, освячена пальма мала цілий рік оберігати господарство та його мешканців. Гілочки верби клали у вікна під час грози, щоб захистити будівлі від блискавки та пожежі. Їх клали під першу борозну під час оранки, щоб захистити посіви від висихання, граду, шкідників і забезпечити високі врожаї, а також у вулики, щоб бджоли добре розмножувалися і давали багато меду.
Освячену пальму зберігали за іконами до наступного року, а коли приходив час освячувати нову, стару спалювали, бо викидати її не можна.
З Пальмовою Неділею був пов’язаний ще один звичай, нині вже зовсім забутий. До початку 20 століття діти з бідних сімей ходили по хатах і збирали яйця до Великодня. Вони носили прикрашений зеленими гілками хрест – „пасійку”, висловлювали побажання у віршах та просили пожертв. Отримавши яйця, давали господині поцілувати хрест і йшли.
Фото ілюстративне