Польща та Німеччина “воюють” за українських заробітчан

Польща та Німеччина перебувають у фазі “міграційного” конфлікту, а виною цьому українські заробітчани. Працьовиті, легко асимілюються, спокійні, християни та відносно дешеві у плані робочої сили — чого ще хотіти розвиненим європейським державам. Що й очікувалося, тепер Німеччина запрошує до себе українських працівників, пропонуючи набагато вищі заробітки та вигідніші  соцпакети аніж Польща. 

Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено, адже Союз німецьких фермерів (Deutsche Bauernverband) зажадав від федерального уряду, аби той суттєво спростив процедуру отримання тимчасових робочих віз для українців, аби вони могли приїздити до Німеччини та працювати на полях. Мова в основному йде за фермерство, особливо за поля зі спаржею, яку так полюбляють вирощувати та споживати саме німці.

 

Наш сайт вже писав, що польські робітники вже не хочуть працювати на німців. Німецькі працедавці платять майже 35 злотих за годину роботи, але поляки і так «крутять носом». Німці здивовані та обурені, адже поляки більше не хочуть їхати до Німеччини, щоб збирати спаржу, хоча за цю роботу можна чимало заробити.

Останніми роками у Німеччині відмічається катастрофічний брак фізичних працівників, до яких так звикли місцеві працедавці, котрі надають перевагу працевлаштуванню європейців-сусідів аніж вихідців з Близького Сходу або Індії. Робітників серйозно не вистачає особливо в с/г галузі. Деякі фермери в розпачі – зараз просто золотий сезон для збору спаржі, якої, де факто, немає кому збирати. Поляки більше не спокушаються на заробіток у близько 35 злотих на годину.

До цих пір ядром робочої сили в Бранденбурзькому регіоні (Brandenburgii) були вихідці з Польщі та Румунії. Цього року їх число вичерпалось. Як інформує німецький «Tageszeitung» Юрген Якобс, німецький фермер, не приїхало до його компанії аж 85 з 350 замовлених робітників. Через це частина його полів «стоїть мертво», тому що немає кому збирати спаржу.

Робота на цих овочах досить важка і потребує фізичної підготовки. Німецькі фермери визнають, що вони не можуть конкурувати за заробітну плату з будівельними фірмами, де платять щонайменше 9 євро за годину роботи. При зборі спаржі, однак, можна заробити трохи менше – це не проблема знайти пропозиції з брутто ціною трошки менше 9 євро.

З цієї суми слід відраховувати вартість проживання, але часто вона дешевша, ніж година роботи на полі. Незважаючи на все, за місяць можна заробити 6-7 тис. злотих брутто. Сезон врожаю спаржі починається у другій половині квітня і триває до кінця червня. Тільки в Бранденбурзі існує 100 спаржевих господарств, котрі щорічно виробляють більше 20 тисяч тонн цих овочів.

Наразі польські фермери побоюються, що німецька влада справді полегшить українцям процедуру отримання робочих віз – і ті розпрощаються зі своїми польським роботодавцям, бо конкурувати з німецькими розцінками на роботу поляки просто не в змозі. Тому вони вимагають від уряду Польщі, аби він через європейські інстанції «натиснув» на Берлін та запобіг відтоку українських робочих рук на Захід.

 

Джерело: «Tageszeitung»

Інтереси: гарні книги, робота, творчість, знайомства з інтелектуальними та цікавими людьми, теологія. Пишіть мені на facebook - https://www.facebook.com/oksana.suprun.5 В розмові зі мною - будь собою!

6 Комментариев к записи “Польща та Німеччина “воюють” за українських заробітчан

  1. Там у репортажі не тільки про українців мова йшла, а взагалі — спростити процедуру для всіх країн зі Сходу Європи, а також Балкан (боснійці і т.д.)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Droga Użytkowniczko, Drogi Użytkowniku!

Мы изменили Правила пользования и Политику Конфиденциальности с учетом изменений в законодательстве в сфере охраны персональных данных. Мы собираем анонимную информацию о деятельности на сайте, используя Cookie и local storage.

Если не изменить настройки cookie-файлы будут сохранены на Вашем устройстве. Подробнее см. здесь.

Przeczytaj dostosowaną do zmian w prawie ochrony danych osobowych treść  Regulaminu oraz Polityki Prywatności. Monitorujemy anonimowo aktywność na stronie, korzystamy z cookies i local storage.

Jeśli nie zmienisz ustawień pliki cookie będą zapisywane na Twoim urządzeniu. Więcej przeczytasz  tutaj.