У Польщі посадили на чотири роки за наїзд на собаку

Саша Саша Так, але, якщо собака лежить на дорозі, це означає, що її можна роздавити. Тим паче навмисно.

Елена Онуфрийчук бачив я таких,що псів ставлять вище людей! Можливо він і не правий я там не був ,але я був в Одесі біля будинку профсоюзу де заживо спалили щей добивали ЛЮДЕЙ , я бачив ваше Українське лице,звісно шкода і тваринку ,давайте не будемо нікого осуджувати прийде час і кожен сам дасть відповідь за себе .

Елена Онуфрийчук від вас тхне ворожнечею ,я просто висловив свою позицію , а прірва між нами через таких як ви ,не вмієте вести діалог,ну-ну.

Саша Саша Ми написали про те, що засудили злочинця, який вбив собаку. А Ви „висловлюєте свою позицію” про українське обличчя, поряд зі згадками про страшні події. Яке відношення має це все до нещасного песика? Написати щось погане про українців? Ну-ну. Нам є що відповісти: 1.) Прірва між нами не через таких, як ми, а через „зельоних человечков”, „крім наш”, „распятава мальчика”, і так далі, і тому подібне. Пам’ятаєте це все? Ми пам’ятаємо, кожен день нагадують окупанти обстрілами, вбитими та пораненими нашими захисниками. 2.) Діалог ведуть з тими, хто розмовляє, шукає компромісу, а не пропихає, зі зброєю, свої інтереси, як це роблять окупанти. З тими, хто зберігає домовленості. З тими, хто не загарбує чужі землі. 3.) Щодо того, що тхне. Згадалася одна розповідь представника „народа данбаса”. Після Революції гідності ніхто не розумів серйозності ситуації, тим паче не думали стріляти. Навіть так звані „проросійські” на донбасі. А потім через український кордон, з боку РФ, перейшов такий собі Гиркін з компанією. Як розповідав донеччанин, від них ТХНУЛО чимось страшним – війною, кров’ю. І тоді, після вторгнення з РФ, почалася справжня війна, зі стріляниною та вбивствами. 4.) І ще, ніхто не примушує Вас страждати, перекладати все українською мовою. Для Вас вона не звична мова спілкування. Бо українською краще звучить: не „профсоюзів”, а „профспілок”; не „заживо”, а „живцем”; не „лице”, а обличчя”; „ну-ну” українською взагалі не перекладається дослівно. Ті слова з якогось „язика”, перекручені та нав’язані українцям. Після початку агресії переходив з мови окупантів на рідну, то ж такі словечка помічаю добре, хоча й сам іноді помиляюсь.

Саша Саша Мабуть до мене. За 7 років побачив і почув усього сповна. І далі спостерігаю. На місці подій не був. Але інформації зараз і так вдосталь. Не знає лише той, хто не хоче знати. Інтерв’ю покидьків, типу Гіркіна, книжечки „граждан” дирляндії… Українські джерела взагалі не будемо враховувати, вони ж „упереджені”. Достатньо переглянути лише балаканину-писанину окупантів. Від „апалченцев”, „дабравольцев”, „русских” і так далі. Це ж першоджерела, автори яких не зацікавлені „очернять” себе. Але ж пишуть і розказують багато. Іноді щелепа відвисає, від їх „аткравений”. Розказують усе, при чому добровільно і з власної ініціативи. Як окуповували („асвабаждали дрн”), як завозили зброю з РФ. Як чекали на „помощч с рассии” і як їм „памагли-непамагли”. Як голосували, що робили і що планували. „Каму што пренадлежит”, яку кримінальну „малину”, з „віджимами” та „на падвалами” влаштували. Інформації про агресію та окупацію РФ в достатку. Навіть забагато, і з різних джерел. Наводити приклади не буду, не бачу сенсу Вам щось доводити. Захочете – знайдете. Гугл, ютуб Вам на допомогу. Такий от „сон рябої кобили”. Шкода тільки, що цей жах наяву. Так, і загиблих захисників у наше місто, теж привозили. Це не сон, на жаль.